Кримінальне чтиво

Хічкок би плакав

Віктор Мельник. Двійник невідомого контрабандиста. – Тернопіль, Навчальна книга – Богдан, 2009. – 160 с.

Жанр: сірі будні сірих людей 

У 1959 році вийшов друком роман Роберта Блоха «Психо». За рік, у 1960-му, на екрани вийшов однойменний фільм Альфреда Хічкока, який є майже буквальною екранізацією, що з першоджерелами трапляється досить не часто. Ще за два роки, у 1962-му, відомий французький режисер Франсуа Трюффо кілька днів розмовляв з Хічкоком, аби в 1966-му році видати книжку «Кінематограф за Хічкоком». Хтось помилково вважає Хічкока татом фільмів жахів, але це неправда, про що, власне, і пише Трюффо. Більшість історій, зафільмованих ним – це банальні детективи, простенькі за своїм сюжетом. Які Хічкок перетворив на напружене видовище. Навіть напівпрочинені двері на фоні невинного діалогу двох героїв змушують глядачів тремтіти від очікування несподіванки.

До чого тут Блох, Хічкок і Трюффо, коли говоримо про детективну повість українського автора Віктора Мельника? А ось до чого. Коли Трюффо запитав, чому в романі Блоха і фільмі Хічкока сторінки, сцени та епізоди за участю поліцейського (конкретніше – шерифа маленького містечка, де зачаївся маніяк) видаються найслабшими, Хічкок пояснив: «Втручання шерифа відбувається під знаком запитання, котрий ми не раз обговорювали: «Чому б героям просто не звернутися до поліції, якщо в них виникли проблеми?» В таких випадках я завжди кажу: «Тому, що це нудно». Ось вам прекрасний приклад того, що трапляється, коли злочинця шукає поліція».

Здається, я вже вустами Альфреда Хічкока дав вичерпну характеристику повісті «Двійник невідомого контрабандиста». Насправді автор обрав одну з найбільш виграшних тем детективного жанру, до якої звертався Хічкок та інші метри детективної літератури й кіно. Йдеться про встановлення особи людини. В даному випадку невідома особа попалася на кордоні з контрабандним вантажем і померла від серцевого нападу. Документи в померлого, звісно, були. Та виявляється, що вони фальшиві. Слідчий Олексій Гальчевський починає крок за кроком встановлювати істину – адже в даному випадку лише виявлення справжньої особи контрабандиста допоможе перекрити канал незаконного вивозу за кордон антикваріату. До того ж – частково підробленого. Власне, на виграшній темі чесноти роману, як на мене, скінчилися.

Бо – Олексій Гальчевський працює навіть не в карному розшуку, а в прокуратурі. Ви знаєте цікаві історії про роботу прокуратури? Навряд: історія детективного жанру від часів Едгара По таких сюжетів не знає. Правда, будучи трошки знайомим зі специфікою роботи правоохоронних органів, я в курсі – злочини в реальному житті один геніальний сищик не розкриває. Але ми говоримо не про реальне життя, а про художній твір, до того ж – детектив, який просто не має права бути нудним через те, що автор не хоче відходити від сірої реальності ні на крок.

Якщо вже хочеться зробити сищиком слідчого прокуратури, жанрова специфіка ВИМАГАЄ, аби це була людина, яка викинута з Системи. Адже надзавдання детективу – показати, як нестандартна Людина протистоїть Системі, не покірна їй, не є гвинтиком. Тільки в такому разі злочин успішно розкривається. Правда, слідчого Гальчевського під кінець виганяють з прокуратури. Але за що, кому він наступив на мозоль і чому цей мозоль такий болючий, я, як кажуть на Сіверщині, не втяв.

Той же Гальчевський нічим не відрізняється за способом мислення від своїх колег Чернієнка, Стінського та Ковача. Кожен із них цілком міг би замінити Гальчевського, і лише добра воля автора не робить їх центровими персонажами. Більше того – про Гальчевського автор задумав, коли вірити анотації, цілий серіал. Можливо, в цього персонажа є перспективи, коли він буде не лише шукати злочинця, а й заодно протистояти своїм корумпованим колишнім колегам. Тоді це нудно не буде. Поки що маємо перевидання першої частини обіцяного книжкового серіалу. 

Оцінка            ***(-)

Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику: 

*  Жодної надії; 

** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу; 

*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину; 

**** Хочеться краще, але загалом поживно; 

***** Так тримати! 

Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.

Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.   

Книжки з низької полиці. Введення в рубрику

Додаткові матеріали

Намисто смертей
Розбійник любить Україну
Не люди
Психо назавжди
Непросто вигнати нечисту силу
Не плюй, президентом не станеш!
Volkov. m.d.
Вбити за гея
Кримінальна міліція
Полковник рятує генерала
Обережно, діти!
Слідство веде планктон
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

1 2
28 листопада 2009, 17:33|преображенський:
а я ї.у і плачу
28 листопада 2009, 13:45|Жан:
да он плакал бы от счастья :-)
28 листопада 2009, 12:05|кокотюха:
потому о нем и написал Трюффо
27 листопада 2009, 19:44|Елена:
Хичкок бы плакал... если бы о нем написал Кокотюха
26 листопада 2009, 09:29|кокотюха:
Шановний пане Мельник, фахова філологічна підготовка та досконале володіння знаннями з літературного аналізу твору зовсім не роблять Твір, написаний такою фаховою людиною, чимось сакральним. В мене, наприклад, фахової фІЛОЛОГІЧНОЇ підготовки нема, науковими аналізами чогось там я не займаюся, натомість досліджую масову культуру в той спосіб, яким можу, і, як кажуть у армії, вчу матчастину. Єдине, про що хочу Вас попросити - пишіть далі, по кілька книжок на рік.Тоді буде, з чим порівняти. До речі, хочу нагадати саме Вам (а не читачам, які не в темі): у книгах про Турецького Турецький на початку циклу постійно виходить у процесі розслідування на корупцію в органах, і ця корупція не виникає нізвідки, а відчувається від початку кожного твору. Ну, а Мегре, коли вже пішли по класиці, не в прокуратурі працював, а у кримінальній поліції, на Набережній Орфевр, у Парижі прокуратура в іншому місці (як пишуь тамті автори/ Нарешті, в усі часи читання детективу - це тремтіння від напруги.
26 листопада 2009, 00:12|Мельник:
Шановний пане Кокотюхо! Передусім вибачте за демократичне "ти", я зовсім не хотів зачепити Вашу самоповагу, тому цілком пристаю на дистанціююче "Ви". По-друге, залишіть Ваш лікнеп для людей, які не мають фахової філологічної підготовки і не уявляють, як повинен виглядати літературознавчий аналіз твору, які не знають історії детективу і яким невідомо, як змінювалися концепції та рецепти написання детективних романів у різні історичні періоди під впливом різних суспільних практик. Наразі йдеться всього лиш про елементарну НЕУВАЖНІСТЬ при читанні твору, про який Ви пишете (хай він навіть не подобається - це загалом річ нормальна), ігнорування його особливостей. І, припускаю, про відвертий розрахунок на непідготовленість читача. Скажімо, детективний жанр знає блискучі історії з роботи прокуратури - варто згадати книги, що вийшли під письменницьким брендом "Фрідріх Незнанський" з Турецьким у головній "ролі". Це людина, не викинута з Системи, як і - скажу наздогад - комісар Мегре.
25 листопада 2009, 20:47|Charise:
"Краще отримати відгук на свій твір, ніж не отримати його. Бо це означає: книгу читають".
100.
Кокотюха пише про те, на чому добре розуміється. Це може подобатися (як і його творчість), може не подобатися, може когось бісити, можна тулити, як до дупці двері, освіту (яка освіта, до речі, потрібна, аби читати?) - та наразі пан Андрій один з небагатьох, чия думка щодо мого улюбленого жанру (детективу) для мене багато важить. Хто ж проти, як та Баба Яга - справді, купуйте, читайте, і пишіть. Рецензії, враження, відозви - що завгодно, цікаво буде почитати.
25 листопада 2009, 19:36|кокотюха:
Пояснюю для тих, кому це цікаво, передусім - шановному панові Мельнику:
1. Якщо над героєм детективу згущаються хмари, вони повинні згущатися не на певних сторінках, вказаних спеціально, для особливо тупих типу мене, а впродовж всього твору, нагнітаючи, таким чином, обстановку і вибухаючи в потрібному місці - на вказаних сторінках.
2. Якщо твір потребує додаткового перечитання, причому на цьому наполягає Автор, це означає не неуважність читача, а те, що Автор в певних місцях не дотиснув. Значить, треба дотиснути в наступних творах. А отже, їх бажано писати.
3. Краще отримати відгук на свій твір, ніж не отримати його. Бо це означає: книгу читають.
4. Якщо пишеш книгу - слід готуватися до того, що в когось (безперечно - тупого) будуть на її адресу зауваження. Інакше не варто працювати - робота мусить бути поміченою.
5. У жанру є закони. Це тільки в Україні можна їх порушувати або створювати свої, вперто доводячи: закон - це те, що я придумав. Детектив - консервативний жанр.
25 листопада 2009, 09:28|кокотюха:
1. Зняти речення - змінити загальну думку. Навіть прочитані, вірніше, перечитані сторінки мене не переконали. 2. У кого "краще, ніж у нього виходить"? "Краще" - категорія смакова. "Успішнішим за себе" - теж цікаво? Прошу пояснити думку. 3. Якщо Ви читаєте книжки так, як треба, і знаєте більше за мене - ще раз дуже прошу: пишіть!!!!!!!!! Навіть не так: відстежуйте, купуйте за гроші, читайте і пишіть. Об мене можна витирати ноги, тільки - фахово. До речі, якщо суть твору - в імені героя, а не в сюжеті та загальній манері подачі матеріалу, я справді чогось не знаю через брак освіти. До речі, з іменем уже все в порядку, вибачення принесені (не знаю, чи прийняті). Але - тільки за цю технічну помилку! 5. Коротше: приємно, що все це читають і реагують якось. Аби ще книжки читали, писали, видавали, продавали та купували. 6. Толерантно пропускаю повз увагу Ваше самовпевнене звертання на "ти"...
25 листопада 2009, 00:43|Мельник:
Кокотюхо, напевно, ти при читанні випадково пропустив кілька сторінок. Прочитай стор. 146 і 152 (у виданні 2005 року - стор.144-145, 150) - можливо, після цього захочеш зняти останнє речення передостаннього абзацу...
1 2
Додати свій коментар:
Ваше ім'я 1000 залишилось Ваш коментар підтвердіть, що ви не робот: Якщо Ви не бачите свій коментар на сторінці після введення, натисніть кнопки Ctrl+F5

Партнери

Культреванш - Богемний Вісник
Захід-Схід
Грані-Т
ЛітАкцент
Нора-Друк
Кріон
Видавництво Жупанського
Книгоспілка - всі українські книги і видавництва
BookLand.net.ua
teatre.com.ua :: сучасний театр в Україні
КНИГАРНЯ 'Є' - мережа книжкових магазинів
Видавництво ТЕЗА
NiceDay | Все про кіно, музику, книги
УкрВидавПоліграфія
Часопис української культури
Прокат книг
Видавництво Фоліо
Всесвіт
Оsтаnnя Барикада
Молода Література
Молода Література
Публікатор
ArtVertep
Коронація Слова
ЛИТФЕСТ
Українськa літературнa газетa
Интернет-голосование «Лидеры нации»