Re: цензії
-
13.12.2010|Ігор МочкоданПримхи зворотної сторони
-
09.12.2010|Альбін Цирик, ЧернівціКентаври із Процюковими обличчями…
-
03.12.2010|БуквоїдВано Крюґер: З прози читаю лише метрів, а не міліметрів
-
29.11.2010|Євген БаранІгри в літературу як ігри в мізантропів
-
27.11.2010|БуквоїдВасиль Карп’юк: Мені дуже сподобався «Бетмен Сагайдачний» Олександра Кабанова
-
24.11.2010|БуквоїдАндрій Любка: «Рекомендую почитати «Інший світ» поляка Герлінґа-Ґрудзінського»
-
22.11.2010|БуквоїдПавло Коробчук: «Останні роки читаю менше, але влучніше»
-
19.11.2010|Марія ШуньСвіжак т.зв. рецензії від Ігора Бондара-Терещенка на Антологію Авторського Зарубіжжя Василя Ґабора
-
17.11.2010|БуквоїдТарас Малкович: Книги невідомих мені авторів обираю за назвою
-
16.11.2010|Ніна ГерасименкоЄретичка Марина Гримич
Видавничі новинки
-
Тарас Прохасько. «БотакЄ»
Проза | Буквоїд
-
«Архів Розстріляного Відродження»
Історія/Культура | Буквоїд
-
Михайло Григорів. «Зелена квітка тиші»
Поезія | Буквоїд
-
Іван Андрусяк. «Кабан дикий – хвіст великий…»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Раїса Лиша. «Зірнула зірниця»
Поезія | Буквоїд
-
Андрій Бачинський. «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Сергій Грабар. «Метаморфози»
Книги | Буквоїд
-
Тетяна Дугельна. «І створив жінку...»
Психологія/Філософія | Буквоїд
-
Марія Ряполова. «Бурецвіт»
Фантастика | Буквоїд
-
Назар Крук «Мисливці»
Детектив/Трілер | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Чужа серед своїх
-
Володимир «Адольфич» Нестеренко. Чужа. – Харків, Фоліо, 2010. – 186 с.
Жанр: кримінальна драма
Широкий український читач письменника Нестеренка практично не знає, з чим погоджується він сам. В цьому нічого дивного нема: адже всезнаюча Вікіпендія містить про нього дуже коротку та суперечливу довідку, з якої видно, що цей автор – інженер за освітою, представник вітчизняної контркультури, мав прямий стосунок до кримінального світу і російськомовний патріот України. Проте мешканці Інтернету знають нік «Адольфич», і саме вони першими прихильно зустріли російський фільм «Чужа», знятий за сценарієм свого кумира. Стрічка побачила світ цього року, мала досить обмежений прокат при тому, що демонструвалася в мережевих кінотеатрах, і саме вихід фільму посприяв виходу в світ української версії «Чужої».
Ось як усе складно: для того, щоб українця вирішили видавати в Україні, йому ще досі треба заявити про себе в Росії. Вперше «Чужа» була надрукована російським видавництвом Ad Marginem і, за словами його директора Владіміра Котомніна, автор і текст стали відкриттям видавництва. Одразу написаний у форматі кінороману, російський оригінал приваблює простим, як двері, сюжетом, шикарними та соковитими діалогами і несподіваним образним узагальненням під самий фінал. Будучи за настроєм класичним нуаром чи, швидше, неонуаром, історія про фатальну жінку в пропонованій українській версії свою чорноту помітно втрачає. Але – головно через відсутність в україномовній літературі традицій «чорних» жанрів, а в українській вуличній мові – свого арго (мова галицьких злодіїв, до якої тут можуть почати апелювати, не є затребуваною в середовищі українського криміналітету).
Власне, пропонована українська версія «Чужої», яку хотів бачити і сам автор, одночасно може вважатися черговою спробою українізувати бодай в літературному творі українських бандитів – сам постійно відбиваюся від того, що мої гопники користуються українською, чого в житті не існує, а значить і книжки – неправдиві. Наскільки вдалося адаптувати вуличну мову до сприйняття пересічного споживача української книжки – судити не мені. Продажі покажуть.
Власне, говорячи про цю новинку, про щось інше, крім мовної «фішки», говорити важко. Бо сюжет кіноманам відомий: київський кримінальний авторитет Рашпиль, мозок якого невідворотно вражений креком, посилає чотирьох бійців на чолі з колишнім ментом Малюком до Праги. Там серед повій вони повинні знайти Анжелу Савинкову на прізвисько Чужа – її брат Артур на прізвисько Бабай сидить під слідством і аби припинили катування, готовий здати Рашпиля. Чужа мусить якось вплинути на брата, натомість вона дивним чином впливає на пацанів, у результаті вони почали війну між собою, а того, хто вижив, Анжела нацькувала на Рашпиля.
В тексті зустрічаються цілком закономірні висновки пересічних київських бандюків про те, що за межами країни в будь-який бік нас усіх вважають «росіянами», і тонко простежується бажання щось із цим робити, щось міняти, українізувати бандитів та проституток, тобто – почати з низів. Хоча та обставина, що авторові простіше було продати свій твір спочатку – маленькому російському видавництву, а потім – російському кінопродюсеру Ігореві Толстунову, підтверджує – український письменник для українського читача поки що справді чужий. Ну, принаймні, не такий аж свій.
Оцінка *****
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Коментарі
Останні події
-
13.12.2010|10:27Соціальна акція «Даруй радість – даруй життя!»
-
13.12.2010|10:02Вечорниці на Андрія у «Музеї Івана Гончара»
-
11.12.2010|21:12Клуб дитячих письменників у клубі «Грані здоров’я»
-
11.12.2010|20:17Невідомий Кокотюха. Архівні фото. Ч.1
-
11.12.2010|09:05«ботакЄ» у книгарні «Є»
-
10.12.2010|22:06Бі-Бі-Сі визначило найкращу книжку року. ФОТОРЕПОРТАЖ
-
10.12.2010|17:16Лю Сяобо випустить книгу віршів у США
-
10.12.2010|15:46Тарас Прохасько презентував львівській публіці «БотакЄ»
-
10.12.2010|15:26«Ворошиловград» Жадана – книга року Бі-Бі-Сі
-
10.12.2010|14:52Розпочинає свою роботу клуб LeoПолтвіс