Електронна бібліотека/Поезія
- Випадкові віршіВіталій Квітка
- З книги «Дахи» (2003)Дмитро Лазуткін
- Прощання з Зимою-2011Віталій Квітка
- Підбірка віршів та перекладівТарас Малкович
- Запізнення на вічеВіталій Квітка
- Багряні крила (уривок із роману)Костянтин Матвієнко
- Буг (уривок із роману)Ігор Павлюк
- Silentum (Роман)Аліна Сваровскі
- Шалене танго (уривок)Йоанна Фабіцька
- Пульсуюча революціяПетро Гнида
- Усе насправді водаПетро Гнида
- Спальні райони мого містаПетро Гнида
- Тато читає газетуПетро Гнида
- НічПетро Гнида
- Місто пливе наді мноюПетро Гнида
- Павло ФедюкПетро Гнида
- Не сонПетро Гнида
- Літо минулоПетро Гнида
- ДиканькаПетро Гнида
- Козацька ПереволочнаПетро Гнида
- Нові СанжариПетро Гнида
- ЧернігівПетро Гнида
- Правда (переклад - Олександр Михельсон)Террі Пратчетт
- КомандировкаОлександра Мкртчян
- Три истории. ДмитрийОлександра Мкртчян
- Питер Мартелл*Олександра Мкртчян
- Лора ПалмерОлександра Мкртчян
- Из цикла «Проявления»Олександра Мкртчян
- Вправи зі стилюРемон Кено
- Іванова хатаТетяна Бондар
- Не піду за тебе....Тетяна Бондар
- Очі заводять тужливої...Тетяна Бондар
- Я - вовчиця...Тетяна Бондар
Я ще недавно мав, яку хотів:
Кого в уяві, а кого на дотик.
В мені до сліз сміялись сто чортів,
Сто ангелів травили анекдоти.
Я світ об’їхав і вернувсь назад
Сюди, де народився, вчивсь літати,
Під зорями, що падали у сад,
Із птахами, що мали вир’ювати.
Вони летіли, мов сумні думки,
Крізь мене і до мене, і до світла,
За течією, вздовж ріки руки,
Десь поряд із дівчатами на мітлах,
Які в житті земному знали толк…
Й, мені здається, – знають в неземному…
А я міняю шкіру, мов пальто,
Душею голий, сам бреду Додому.
Життя вдалося, а чи змарнував –
Яка різниця і кому судити?!.
Я сам собі і вітер, і трава,
І хрест, і ніж, душпастер і бандита.
І шаблювата молода печаль,
Готовність вмерти кожної хвилини…
І та «з обличчям ангела свіча» ,
Й божественна любов до батьківщини.
Я десь мав здобну вашу доброту
І дрібнувату галичьку блаженність.
Від цих людців я до людей піду:
Вони завжди під золотом зелені.
Іще недавно друзі-вороги
Їм заступали спільне наше небо .
Вони ж пішли корінням під сніги
І чорним соком піняться від себе.
І я такий… тепер і я такий…
Кочу печаль, як по снігах сніжинку.
Дарую душу вам.
А у віки
Таки ввійду –
Як ніжний ніж
В печінку.
2006
Останні події
-
13.12.2010|10:27Соціальна акція «Даруй радість – даруй життя!»
-
13.12.2010|10:02Вечорниці на Андрія у «Музеї Івана Гончара»
-
11.12.2010|21:12Клуб дитячих письменників у клубі «Грані здоров’я»
-
11.12.2010|20:17Невідомий Кокотюха. Архівні фото. Ч.1
-
11.12.2010|09:05«ботакЄ» у книгарні «Є»
-
10.12.2010|22:06Бі-Бі-Сі визначило найкращу книжку року. ФОТОРЕПОРТАЖ
-
10.12.2010|17:16Лю Сяобо випустить книгу віршів у США
-
10.12.2010|15:46Тарас Прохасько презентував львівській публіці «БотакЄ»
-
10.12.2010|15:26«Ворошиловград» Жадана – книга року Бі-Бі-Сі
-
10.12.2010|14:52Розпочинає свою роботу клуб LeoПолтвіс