честь рекомендувати себе, Лахудрик Пенатій, старокиївський домовик з вулиці Костьольної.
Від того несподіваного звуку хакер мало не впустив бокал. Помітивши це, молодий фінансист всміхнувся:
— Схоже, що він вже сам запізнався з тобою. Лахудрик, між іншим, здатен читати думки людей та виходити прямо на подумковий зв’язок. Тобто з ним можна говорити не лише голосом, але й думкою.
— На таке я точно ніяк не очікував, — хакер намагався подолати свою розгубленість.
— Андрію, нам із невидимими сутностями вже час їхати у справах, — Борис закрив кришку комп’ютера. — Сьогодні відпочивай, а завтра я доправлю до тебе на Круглоуніверситетську Лахудрика Пенатія.
— І демон мені також знадобиться, — не одразу озвався Андрій, вже над чимось зосереджено розмірковуючи.
— Гаразд, але з ним ти намучишся…
У своєму тимчасовому помешканні неподалік Бессарабського базару хакер з Луганська Андрій Зуй перш за все прийняв прохолодний душ, потім кілька разів затягнувся цигаркою, налаштував інтернет-зв’язок свого ноутбука й подався шукати в мережі інформацію про сутностей світу невидимого.

читати