Електронна бібліотека/Поезія

Випадкові віршіВіталій Квітка
З книги «Дахи» (2003)Дмитро Лазуткін
Прощання з Зимою-2011Віталій Квітка
Підбірка віршів та перекладівТарас Малкович
Запізнення на вічеВіталій Квітка
Багряні крила (уривок із роману)Костянтин Матвієнко
Буг (уривок із роману)Ігор Павлюк
Silentum (Роман)Аліна Сваровскі
Шалене танго (уривок)Йоанна Фабіцька
Пульсуюча революціяПетро Гнида
Усе насправді водаПетро Гнида
Спальні райони мого містаПетро Гнида
Тато читає газетуПетро Гнида
НічПетро Гнида
Місто пливе наді мноюПетро Гнида
Павло ФедюкПетро Гнида
Не сонПетро Гнида
Літо минулоПетро Гнида
ДиканькаПетро Гнида
Козацька ПереволочнаПетро Гнида
Нові СанжариПетро Гнида
ЧернігівПетро Гнида
Правда (переклад - Олександр Михельсон)Террі Пратчетт
КомандировкаОлександра Мкртчян
Три истории. ДмитрийОлександра Мкртчян
Питер Мартелл*Олександра Мкртчян
Лора ПалмерОлександра Мкртчян
Из цикла «Проявления»Олександра Мкртчян
Вправи зі стилюРемон Кено
Іванова хатаТетяна Бондар
Не піду за тебе....Тетяна Бондар
Очі заводять тужливої...Тетяна Бондар
Я - вовчиця...Тетяна Бондар
Завантажити

Лора Палмер отдает себя

в день по нескольку раз,

ей не жаль себя

для жителей маленького городка

на севере большой страны,

где б они еще увидели такое,

Лора Палмер здесь в командировке

и залог ее покоя — билет на поезд,

который унесет ее обратно,

унесет ее обратно.

 

Лора Палмер

вскормила целый город

своим упругим телом,

я вижу путь и вижу путника

в ее двуличной жизни,

нет никаких гарантий,

что поезд будет вовремя,

нет страха и нет обиды.

 

Всякий раз, когда дух мой смущен,

я вспоминаю Лору Палмер,

которая отдавала себя без смущения,

тот, кто любит,

не боится ошибок,

ловите ее присутствие,

поезд едет, едет

Партнери