Електронна бібліотека/Поезія

Випадкові віршіВіталій Квітка
З книги «Дахи» (2003)Дмитро Лазуткін
Прощання з Зимою-2011Віталій Квітка
Підбірка віршів та перекладівТарас Малкович
Запізнення на вічеВіталій Квітка
Багряні крила (уривок із роману)Костянтин Матвієнко
Буг (уривок із роману)Ігор Павлюк
Silentum (Роман)Аліна Сваровскі
Шалене танго (уривок)Йоанна Фабіцька
Пульсуюча революціяПетро Гнида
Усе насправді водаПетро Гнида
Спальні райони мого містаПетро Гнида
Тато читає газетуПетро Гнида
НічПетро Гнида
Місто пливе наді мноюПетро Гнида
Павло ФедюкПетро Гнида
Не сонПетро Гнида
Літо минулоПетро Гнида
ДиканькаПетро Гнида
Козацька ПереволочнаПетро Гнида
Нові СанжариПетро Гнида
ЧернігівПетро Гнида
Правда (переклад - Олександр Михельсон)Террі Пратчетт
КомандировкаОлександра Мкртчян
Три истории. ДмитрийОлександра Мкртчян
Питер Мартелл*Олександра Мкртчян
Лора ПалмерОлександра Мкртчян
Из цикла «Проявления»Олександра Мкртчян
Вправи зі стилюРемон Кено
Іванова хатаТетяна Бондар
Не піду за тебе....Тетяна Бондар
Очі заводять тужливої...Тетяна Бондар
Я - вовчиця...Тетяна Бондар
Завантажити

у жовтні 2004 року я підіймався вулицею крушельницької

у спілку письменників

на дворі стояла чудова осінь і листя мов сліпі руді кошенята

із - за штахет парку франка лягали під стоптані черевики

на зустріч з тамтого боку притулившись до стін йшов

пожовтілий мов привид павло федюк

він злегка ніби знімаючи капелюха кивнув

я перейшов наче у брід

вулицю соломії крушельницької

і вже разом спускались вниз

а за якусь мить ми сиділи

в одній із смердючих ще радянських

котрих майже не позосталось у місті

забігайлівок і цмудлили горілку

точніше цмудлив павло васильович

я лише принюхувався чи то до пожовтілих

чи давно відцвілих розмальованих цитрин

а павло васильович усе розповідав

про нездійсненні плани на майбутнє

про те що після смерті йому довелося б

працювати іще неповних сто років

аби видати усе гамузом написане за життя

десь шуміли захмелілі відвідувачі

скаржились замурзані офіціантки на негречних клієнтів

а він все літав у густих наче сигаретний дим хмаровиськах

високо здіймаючись після кожного піднятого келиха

і ось я тепер гадаю

що через якихось сто років людство справді

матиме врешті нагоду перечитати його усього

такого яким не знало чи не хотіло знати

за життя

Партнери