Електронна бібліотека/Проза

Випадкові віршіВіталій Квітка
З книги «Дахи» (2003)Дмитро Лазуткін
Прощання з Зимою-2011Віталій Квітка
Підбірка віршів та перекладівТарас Малкович
Запізнення на вічеВіталій Квітка
Багряні крила (уривок із роману)Костянтин Матвієнко
Буг (уривок із роману)Ігор Павлюк
Silentum (Роман)Аліна Сваровскі
Шалене танго (уривок)Йоанна Фабіцька
Пульсуюча революціяПетро Гнида
Усе насправді водаПетро Гнида
Спальні райони мого містаПетро Гнида
Тато читає газетуПетро Гнида
НічПетро Гнида
Місто пливе наді мноюПетро Гнида
Павло ФедюкПетро Гнида
Не сонПетро Гнида
Літо минулоПетро Гнида
ДиканькаПетро Гнида
Козацька ПереволочнаПетро Гнида
Нові СанжариПетро Гнида
ЧернігівПетро Гнида
Правда (переклад - Олександр Михельсон)Террі Пратчетт
КомандировкаОлександра Мкртчян
Три истории. ДмитрийОлександра Мкртчян
Питер Мартелл*Олександра Мкртчян
Лора ПалмерОлександра Мкртчян
Из цикла «Проявления»Олександра Мкртчян
Вправи зі стилюРемон Кено
Іванова хатаТетяна Бондар
Не піду за тебе....Тетяна Бондар
Очі заводять тужливої...Тетяна Бондар
Я - вовчиця...Тетяна Бондар
Завантажити

Іванова хата стояла давно, як небо, відколи поставили. Дощі зливали їй на руки, сонце лице палило, ніч від напасті боронила.

Та мала хата мрію - Івана з того світу вернути. Бо, як літа гримнули хворобами, не втримався чоловік на землі .

І благала хата:

- Та нащо він тобі, Боже? Як для янгола Іван хворобливий. А в мене піч неколупана , кімнати неметені, тиша вікна пообплітала.

Змилостився Господь:

- Добре .Я дам вам три дні.

Й прийшов Іван додому надранок, сонце від себе відпихаючи.

- Ото так, ніч як зима вдалася,- дивувався, позіхаючи,чолов’яга .

І мала хата господаря.

Першого дня все ніяк не могли прокинутися.

Хаті ,як завжди, снився Іван. Іванові ж нічого не снилося. (Потім він цілий день гризся, як то без сну бути). Хата йому й колискових виспівувала, та сон не брався. Бо не сняться таким, як він, сни!

Хата того не знала.

Іван того не знав.

А Бог мовчав.

Наступного дня було свято.

Взяв Іван крила й хаті до комина вчепив .

- Будемо літати, - мовив.

Нащо дідові була та розвага, хата не питала.Та гасали вони довгенько; репетували, пташині зграї розганяючи.Іван завжди був вправним птахом, але не янголом .

Третього дня, після заходу сонця, до них на подвір’я, прибився дощ .Відтак його вигнати не можна було. Так і прижився їхнім дощем. Гонився навколо хати, ходив за нею всюди, дулі крутив наврочливим воронам.

Хата з того всього почала дощ Іваном кликати.

А зимою вони вдвох на Іванову могилу колядувати ходили – пісню в ноги Івану поклали і зірку запалили. Хата принесла і крила, котрі, збираючись до Бога, чоловік удома зоставив: думав з янголами літатиме, а Всевишній в птахи благословив.

Отож-бо, як над вашою хатою чоловік пронесеться, відчиніть вікно: може, то Іван?

Партнери