Електронна бібліотека/Поезія

Сімнадцятий поверх (уривок)Дмитро Бондаренко
ЧерешніДмитро Бондаренко
ДавноМарія Шунь
З ЛазуткінаМарія Шунь
Сікх-індус (схематичне зображення )Марія Шунь
Морський вузМарія Шунь
Кольоровий богМарія Шунь
‛Hello, i love you‛*Марія Шунь
ЗемляМарія Шунь
Деревні паралелькиМарія Шунь
Конференц-зал з історичних читаньМарія Шунь
Централ-ПаркМарія Шунь
П´ять хвилин у ТокіоЄвген Положій
РанокЄвген Положій
П’ять днів із життя ВовчикаАнна Рибалка
МореАнна Рибалка
Караюча десницяАнна Рибалка
Батько всіх дзеркалАнна Рибалка
Обійстя Котича і світ довколаВіктор Положій
Попіл на рани (роман)Віктор Положій
Останнього рядка початокВіктор Положій
Передмова до книжки Віктора Положія «Останнього рядка початок»Василь Шкляр
М´яч. Мемуари болільникаВіктор Положій
Жив-був Іван (роман)Віктор Положій
Запрошую до співтворчостіВіктор Положій
Маршал ЖуковВіктор Положій
Сила мистецтваВіктор Положій
Щось негараздВіктор Положій
Малинова туга пшеничних полів...Ігор Павлюк
Американський щоденникІгор Павлюк
Смерть золотого мітуІгор Павлюк
Я іду по житті...Ігор Павлюк
Чекання осеніІгор Павлюк
Завантажити

Кургани слів розкидані наверле.

Як небо вранці, загубився їхній почерк -

І хмари в глибині, їх перли -

Мов кимось зібрані для красних, уродливих дочок.

 

Їх жерла, мов гвинтівка снайпера, сягає до Говерли,

І далі - до дрібних небесних точок

Вершин, перед якими ця - померла,

Снігами завмираючи, ридаючи у носовий - повітря дихає - платочок

 

Весни, якої далеч небо над тобою зжерло.

ці сни - заплакані сліди із літа в осінь.

І небеса - масні, розбавлені гуашем перла.

Вгорі над ніччю дня уже блукає осінь.

 

Уже вона лежить - рожевий вечір, наче небеса, заріже осінь.

Наріжник храму, у який впаде сльоза, здригнеться.

І піт, що капає в цемент, що повторяє слово: "Досить! Досить!",

Підніжком вівтаря, накритий крепом кафеля, минеться.

 

І, ковдрою укритий з голови до правого коліна,

Чи спатимеш цю ніч? чи будеш жити?

Чи, вийшовши в Холодному Яру з столітнього поліна

Навзнак впадеш і поруч знак помітиш - жито?

 

На знак, що літа сон минувся, над курганом пропливають хмари

І зрідка, у найглибші ночі, також досі чути журавлиний клекіт,

І їм, що мов навік минають, досі сяють темні сизі хмари

Серед ночі - мов тиха ніжність, мов стожари, немов - душевний рекет.

 

Мов гра крикет осінь - м`яч душі летить чомусь ізнов наверле.

І мов склепіння, сну скрегочуть в крові згустки.

А ті, живі і мертві, що всю ніч понад курганом горло дерли,

Мов у клубок згортаються на ранок - в власну, мов гадюча шкіра, хустку.

18.09.09

Партнери

Захід-Схід
Грані-Т
ЛітАкцент
Радіо Свобода онлайн
Нора-Друк
Кріон
Видавництво Жупанського
Книгоспілка - всі українські книги і видавництва
BookLand.net.ua
teatre.com.ua :: сучасний театр в Україні
КНИГАРНЯ 'Є' - мережа книжкових магазинів
Видавництво ТЕЗА
NiceDay | Все про кіно, музику, книги
УкрВидавПоліграфія
Часопис української культури
Прокат книг
Видавництво Фоліо
Всесвіт
Оsтаnnя Барикада
Молода Література
Молода Література