Re: цензії
-
26.12.2010|Євген БаранПролог любові як пролог життя…
-
23.12.2010|БуквоїдВікторія Черняхівська: «Всі книжки читаю немов автобіографічні»
-
20.12.2010|Оксана Жила, ЛьвівЖінка, яка шукає щастя…
-
16.12.2010|Олена ДанилінаКайф від Положія
-
15.12.2010|Оксана Жила, ЛьвівПройдисвітство по-львівськи
-
14.12.2010|Світлана ГроменкоЧому Степан Процюк не пише детективи?
-
13.12.2010|Ігор МочкоданПримхи зворотної сторони
-
09.12.2010|Альбін Цирик, ЧернівціКентаври із Процюковими обличчями…
-
03.12.2010|БуквоїдВано Крюґер: З прози читаю лише метрів, а не міліметрів
-
29.11.2010|Євген БаранІгри в літературу як ігри в мізантропів
Видавничі новинки
-
Антологія «Квадро»
Поезія | Буквоїд
-
Ліна Костенко. «Записки українського самашедшого»
Проза | Буквоїд
-
Стівен Кінг. «Під куполом»
Книги | Буквоїд
-
Міхаель Енде. «Джим Ґудзик і машиніст Лукас»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Наталія Сквіра. «Проблеми поетики другого тому «Мертвих душ» Миколи Гоголя»
Критика | Буквоїд
-
Барбара Космовська. «Буба»
Проза | Буквоїд
-
Українська зовнішня розвідка: від А до Я
Мемуари/Біографії | Буквоїд
-
Джонатан Фенбі. «Альянс»
Історія/Культура | Буквоїд
-
Генрік Мейнандер. «Фінляндія 1944. Війна, суспільство, настрої»
Історія/Культура | Буквоїд
-
Тарас Прохасько. «БотакЄ»
Проза | Буквоїд
Re:цензії
«І осквернили й обплювали...»
-
Українська поетична Мазепіяна від Сосюри до наших днів / Ідея, упорядкування Уляни Скальської. – Івано-Франківськ: Грань, 2009. – 408 с.
Ся тема в українській літературі завжди була невдячною. Мазепа, його чин і легенда про нього, - се взаємовиключні в своїй основі і взаємодоповнюючі по суті складові міту про українського аристократа, який присвячує своє життя здобуттю національної незалежности...
Українці приречені ходити «між трьома соснами» і, в залежности від політичної ситуації, співати хвалу або ганьбити Мазепу. Се вже навіть не тема літературного сюжету, - се притча про ВІЧНОГО УКРАЇНЦЯ...
Другий том поетичної «МАЗЕПІЯНИ» (перший вийшов 2007 року у дрогобицькому видавництві «Відродження») – се потрібна і повчальна історія вершин і падінь українського духу.
Напевне, є логічним, що розпочинається вона з Богдана Лепкого. І щось є логічного в тому, що я тут говорю про Уляну Скальську, засновника і багатолітнього керівника клубу української інтеліґенції імені Богдана Лепкого в Івано-Франківську. Бо вона єдина – гідний спадкоємець перстеня Мазепи, якого чомусь передала людині талановитій, але за внутрішньою суттю політичному флюґеру. І те, що завдяки її старанням ся українська літературна Мазепіяна іде до читача, мене вже навіть не дивує. Фанатичні й одержимі жінки завжди вартували в історії більше розумно-розважливих і готових до компромісів чоловіків.
Не все у цьому томі є рівноцінне з естетичного боку. Бо тема «Мазепи» для українців – се перевірка «на вшивість». Не кожний готовий її пройти.
Ми свідомо подаємо різні варіянти, аби створити таку собі «Хрестоматію української Мазепіяни». Аж ніяк не Антольогію, бо у ній мають бути кращі взірці. Хрестоматія допускає кон’юнктуру тематичну, змістову і, навіть, партійну.
Серед авторів і творів у сьому Томі нехай читач зверне увагу на поетичні фраґменти Богдана Лепкого, Романа Купчинського, Юрія Клена, Олеся Бабія, Евгена Маланюка, Юрія Дарагана, Василя Пачовського (віршова драма «Гетьман Іван Мазепа»), Зеновія Красівського. Се ті автори, які патетику і моментами полемічно-політичний запал потвердили кров’ю власного серця.
Є серед творів намагання вирватися за межі політичної кон’юнктури, та ж Наталя Давидовська (перед пам’яттю якої відчуватиму вічну провину), частково Григорій Вишневий, Оксана Тебешевська.
На жаль, заполітизованими є твори Яра Славутича, Дмитра Павличка, Івана Драча, Олеся Лупія, Лани Перлулайнен. І тут не важить рівень таланту. Переважає рівень історичної кон’юнктури. Тому літературне аматорство і творчий дух посідають рівноцінне місце у сій книзі. І більше я схиляють перед щирим аматорством, аніж перед естетичним лакейством.
Рідкісним взірцем «партійної літератури» є поема «Батурин» Ольги Бабій, що 2009 року вийшла ще й окремою книгою з ілюстраціями покійного Опанаса Заливахи. Так, подібні твори потрібні, бо ідеологічна боротьба, видозмінюючись і трансформуючись, триває вічність. Зрештою, рівень літературного ремісництва тут пристойний. Однак, коли таким «партійним» творінням приписується вершинний зріз розкриття теми, - стає гидко за українську історію, яку чи «з бромом», чи «без брому», все одно споживати важко.
Мають свою самодостатню цінність Додатки у сьому томі (Володимир Панченко «Іван Мазепа очима Гоголя і Шевченка»; Марія Білоус-Гарасевич «Богдан Лепкий»; Анатолій Дністровий «Поети і воїни прийдешнього»; Микола Лазарович «Зародження стрілецького руху в Галичині, як вияв прагнення української молоді до національної державності»). Вони розширюють, доповнюють, конкретизують всі творчі й історичні «переливи і перегиби» сієї складної історичної теми.
А ще подаються поетичні фраґменти з віднайдених архівів Івана Мазепи у перекладі Василя Ганущака.
Все це я кажу для того, аби читач знав, що йому пропонується. І пропонується з найкращих намірів. Бо українська еліта несформована по-сьогодні; глобалізаційне вавилонство гадає вкотре обдурити Бога. А вічне хуторянське українство (згадайте Шевченковий «Садок вишневий коло хати...») не вписується в жодну вавилонсько-масонську програми. Бо воно, українство, вичухавшись від «політичного лакейства і пристосуванства» (як мушка від блох), - несподівано постане як довгождане Царство Боже.
У се вірю, і з цією вірою живу. Вона мені дає твердість закликати українського читача взяти у руки сю книгу. Бо у ній, як у кривому дзеркалі, відбито всю велич і всю ницість української душі.
Коментарі
- 23 квітня 2010, 09:08|opryshko:
- Агов! брати-куми-колеги! Ви чого накинулись на чи не єдиного в Україні чоловіка, який усе читає і знає ціну вашим творінням? Ви ж натомість нічого, крім себе і куми, не читаєте, і хвалите один одного, аж дим іде! Критик що, посягнув на людську честь чи цноту авторки? Він зробив заувагу щодо її некомпетентності. Ця самозакоханість квасна провінційна, коли сорока хвалить ворону, опустила українську літературу та й історію нижче плінтуса. О, темна провінціє, прозри!
- 23 квітня 2010, 08:52| Опришко:
- Агов! Куми-брати-колеги!Самозакохана провінціє! Чукчі-пісателі! Ви ж нікого крім себе та куми не читаєте, а хвалите одне одного до неба! Сорока хвалить ворону. Ви чого накинулись на чоловіка, єдиного в Україні, який усе читає і знає рівень вашій конюнктурній писанині? Квасні генії з геніїхами!Ви опустили українську літературу до плінтуса, і ше відгавкуєтесь? О, темна провінціє, коли ти прозриш?
- 16 квітня 2010, 11:03|Бас:
- Такої підлої і невдячної людини, як Євген Баран ще треба пошукати. Та ж Бабій зробила десятки передач з Бараном на ТБ, а тепер він її обкакує, де тільки може. Це комплекс людини, які ніколи в житті нічого не зробили доброго іншим, а тільки добром інших користувалися. Це вбивця, який не хоче віддавати кредит і вбиває кредитора. Поема О. Бабій "Батурин" є талановитою і українською, що й дратує всіляких апологетів процюків і єшкілєвих.
- 15 квітня 2010, 14:04|ххх:
- Вельмишановна Ольго Бабій! Випішіть баранові брому, бо Ви останнім часом надто підозріло його хвилюєте. Якщо він вважає, що Ваша книга (від якої- мурашки по шкірі, сльози на очах) - ремісництво, то його так звана рецензія - блеяння злоби і заздрощів. Се - його перевірка на вшивість.То може хтось зістреже з нього побільше шерсті, щоб ті блохи повискакували? Бо якось дивно з боку виглядає, як критик безпідставно гавкає на письменника. Тож, інтелігенти, не баранійте!!!
- 15 квітня 2010, 13:29|chasj;kg:
- sadjvhlaeyriugcnvxizluyf
Останні події
-
27.12.2010|13:49Топ-10 грудня від Ozon.ru
-
27.12.2010|07:46Олег Коцарев: «Стало менше цікавих нових книжок»
-
25.12.2010|10:44Валентин Бадрак презентує нові книжки
-
24.12.2010|18:30«Книжка року ’2010» назвала лауреатів
-
24.12.2010|16:12Прем’єра «Вертепу» Ігоря Павлюка
-
24.12.2010|10:40Соціальний проект «Бачити серцем» від «Видавництво Старого Лева»
-
24.12.2010|08:23Нагородження переможців «Турніру поетів»
-
24.12.2010|07:04Світлана Скляр: Криза скінчилася, ринок одужує, усі сповнені нових ідей
-
23.12.2010|22:51Людмилу Уліцьку нагородили премією Сімони де Бовуар
-
23.12.2010|22:02У п’ятницю проголосять лауреатів рейтингу «Книжка року’2010»