
Re: цензії
-
29.10.2009|Олег ШинкаренкоОлег Коцарев: у стані хиткої рівноваги
-
21.10.2009|Тетяна Качак-Тебешевська, Івано-ФранківськЧитач книг і сьогодення
-
20.10.2009|Олексій БойкоНезграбне добро і людяне зло
-
15.10.2009|Лєра ЛаудаДетальна карта людських почуттів від Віґдіс Йорт
-
14.10.2009|БуквоїдІгор Павлюк: Раджу «Крізь вени Всесвіту» Оксани Пухонської та «Гітарна кров» Юхима Дишканта
-
29.09.2009|Уляна МакЕвакуація до Антарктиди
-
28.09.2009|БуквоїдАртем Шевченко: «Раджу перечитати Достоєвського»
-
25.09.2009|Андрій КокотюхаЄвангеліє від Андрія
-
23.09.2009|Богдана СенченкоРеволюція не за горами
-
22.09.2009|БуквоїдСвітлана Поваляєва: Раджу романи Апдайка
Видавничі новинки
-
Анджей Стасюк. «Фадо»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Валерій Казаков. «Тінь гобліна»
Книги | Буквоїд
-
Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко
Дитяча книга | Буквоїд
-
Птіцин Анатолій. «Ниточка і Ложкін»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Гаврош Олександр. «Точка перетину»
Книги | Буквоїд
-
Григорій Фалькович. «На перетині форми і змісту»
Поезія | Буквоїд
-
Сергій Грабар. «Кава Меланж»
Проза | Буквоїд
-
Ренді Тарабореллі. «Майкл Джексон. Життя короля»
Мемуари/Біографії | Буквоїд
-
Готується до друку новий роман Олеся Ульяненка
Проза | Буквоїд
-
Олександр Скрипник. «Український слід у розвідці»
Книги | Буквоїд
Re:цензії
Незграбне добро і людяне зло
-
Наталя Тисовська. Останній шаман: Роман. К.: Наш час, 2008.— 392 с.
Якби мене запитали, яку книжку мені б хотілося прочитати, я б відповів: ту, яку закортить погортати вдруге. Останнім часом зовсім мало потрапляє до рук книжок, що їх захочеться не те щоб перечитати, а бодай подумки повернутися до тексту, посперечатися з автором, згадати якусь яскраву сцену, всміхнутися на вдалий зворот. Такою для мене стала книжка Наталі Тисовської «Останній шаман», яку я днями купив у книгарні, випадково випорпавши на найвищій полиці найдальшого кутка.
Попри те, що книжка вийшла у серії «Нове українське фентезі», до жанру власне фентезі вона належить хіба що умовно. Тут немає ні супергероя, який із мечем у руках бореться і рятує всесвіт, ні персонажів із важкими найменнями, які складаються з самих голосних, ні абсолютного зла, яке обов’язково буде поборене в останньому розділі (щоб повстати із мертвих у сиквелі, приквелі тощо). Натомість тут є звичні українські реалії, серед яких — виявляється — цілком комфортно живуть знайомі нам з дитинства нявки й хованці, а ще — якутські шамани, бо ж у якутській міфології, виявляється, чимало спільного з давніми українськими віруваннями.
З таким самим успіхом ця книжка могла би бути зарахована і до жанру детективу, адже головні герої — невдатник-журналіст Юрась Булочка і його старша колега Ліна Оверченко — розслідують загадкову смерть звичайного лікаря, що здійснив незвичайне наукове відкриття. І це розслідування приведе героїв до істини, яка для кожного виявиться своєю: хтось пізнає втраченого батька, хтось знайде любов, а Юрась надбає... але цього я ліпше не розголошуватиму, щоб не розкривати інтриги.
У реальності, змальованій письменницею, «добро» зовсім не героїчне, а радше незграбне і навіть кумедне, яке тим не менше здатне своєю вірою та щирістю подолати найгірші труднощі. І для «зла», яке уособлює цілком реальна людина, письменниця теж намагається дібрати прості людські слова, здатні пояснити, звідки росте коріння слабкості, страху, зради і — врешті-решт — душевного зламу, коли душа стає чорною, здатною на найтяжчий злочин — убивство.
Та найбільше, мабуть, мене прихилило в «Останньому шамані» те, як письменниця поєднала реальний і химерний світи, аж десь глибоко в нутрі, на підсвідомому рівні, хочеться вірити: отой потойбічний світ «нав» таки існує, і ми не брехали, коли в дитинстві, сидячи в сутінках надворі в компанії шибайголів, гаряче переповідали одне одному страшні історії про полтергейст, який бешкетує поночі в хаті, та про мертвяків, які на Мертвецький Великдень встають на кладовищах із могил, щоб правити літургію...
І якщо вам до рук випадково потрапить старий шаманський бубон, вдивіться добре в намальовану на ньому стежку, яка веде з землі на небеса: можливо, вона виведе вас туди, де ви зможете краєм ока підглянути за завісу буденної реальності.
Коментарі
Останні події
-
29.10.2009|13:27Презентація «польського» номеру журналу «Київська Русь»
-
29.10.2009|12:54Автограф-сесія Євгена Положія у empik
-
29.10.2009|09:39Вечір Миколи Холодного у книгарні «Є»
-
28.10.2009|19:04Стівен Кінг написав комікс про американського вампіра
-
28.10.2009|18:12Фоззі став кращим автором 2009 року
-
28.10.2009|16:06У Харкові відкриється виставка картин Марисі Рудської
-
28.10.2009|14:10До закінчення терміну висування кандидатів на премію імені Джозефа Конрада лишилось три дні
-
28.10.2009|13:05Лариса Денисенко та її «Сарабанда» у «Читайці»
-
28.10.2009|08:44Міла Іванцова презентуватиме свій дебютний роман «Родовий відмінок»
-
28.10.2009|07:37Наталія Сереброкамень: Науковцю легше відмовитись від чогось побутового, але книжку з математики він придбає
Йду шукати книжку!