
Re: цензії
-
20.03.2011|БуквоїдСтаніслав Цалик: Раджу прочитати «Украинский национализм: ликбез для русских»
-
19.03.2011|Олег СоловейЛисти до молодшого брата
-
18.03.2011|БуквоїдГригорій Гусейнов: «Порадник з мене нікудишній, але я точно знаю, що ті, хто постійно читає журнал «Кур’єр Кривбасу», у виборі ніколи не помиляться»
-
15.03.2011|БуквоїдМарія Шунь: «До прози в мене не таке пієтетне ставлення, як до поезії»
-
15.03.2011|Роман Ткаченко, КиївСто грамів білого чаю
-
13.03.2011|Кіра КірошкаУкраїнський псевдоДекамерон
-
11.03.2011|БуквоїдГригорій Семенчук: «Чапаев и пустота» — обов’язковий device до будь-яких психопрактик
-
09.03.2011|БуквоїдНаталя Пасічник: «Одні книжки старіють, інші завжди залишаються актуальними»
-
06.03.2011|Ірина НовіцькаОрганізація об’єднаних коренів
-
02.03.2011|Богдан Сологуб, РівнеАлбанські гори Ліни Костенко
Останні події
-
19.03.2011|17:51Івано-Франківська облрада виділила Шкляреві 50 тис. грн.
-
19.03.2011|16:45Що поети читають вночі?
-
19.03.2011|10:03Джудіт Баумел зі Золочівського коріння та її «Річка для людей»
-
19.03.2011|08:36Зустріч із Богданом Задурою
-
18.03.2011|21:16Круглий стіл «Сучасна дитяча література: проблеми та здобутки у тематично-жанровій площині»
-
18.03.2011|20:54«Fort.Missia» збирає побажання щодо виконавців
-
18.03.2011|18:22Видавництво «Грані-Т» презентувало книги, видані шрифтом Брайля (ФОТО)
-
18.03.2011|16:56Прем´єра «Павліка Морозова» Леся Подерв´янського
-
18.03.2011|16:15Олег Вергеліс отримав Гоголівську премію-2011
-
18.03.2011|14:50Віктор Єрофеєв вручить Гоголівську премію
Інфотека - письменники
Гоголь Микола
Народився 1 квітня (20 березня за старим стилем) 1809 року в селі Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині.
Батько його був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше знаменитий нащадок звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби. Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Василівці (тепер Гоголеве) в маєтку батьків.
З 1818 по 1819 роки навчався в Полтавському повітовому училищі, а з 1821 по 1828 роки — у Ніжинській гімназії вищих наук. Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни. Любов до мови, відчуття слова закладалися у юного Миколи Гоголя уже з дитячих літ. Згодом він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів’їв та приказок, готуватиме матеріали до українсько-російського словника. Пізніше він так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого...» «Моя радість, життя моє! Як я вас люблю! Що всі холодні літописи, в яких я тепер риюся, перед цими дзвінкими, живими літописами! Як мені допомагають в історії пісні!..» «Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу». Ще в студентські роки, глибоко переймаючись соціальними негараздами, внутрішньо противлячись найрізноманітнішим виявам зла, вболіваючи за всю державу і свою «милу Україну», М. Гоголь настроювався на таку діяльність, «щоб бути по-справжньому корисним для людства». Загалом же всю творчість великого письменника було спрямовано на «очищення серця», «розуміння серцем», щоб досягти хоч якоїсь подоби суспільної гармонії. «Я палав незгасним прагненням зробити своє життя потрібним для блага держави, я жадав принести хоча б найменшу користь. Тривожили думки, що я не зможу, що мені перепинять шлях, завдавши мені глибокого суму. Я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втрачати, не зробивши блага», — писав палко настроєний на самопожертву юнак.
У 1828 році М.Гоголь переїжджає до Петербурга. Там у 1829 році він публікує свій перший твір — поему «Ганц Кюхельгартен». Через рік у журналі «Отечественные записки» з’являється повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки». Романтична спрямованість, опоетизованість життя надавали творам М. Гоголя особливого колориту. Ґрунтовні знання усної народної творчості дозволяли майстру виводити картини дійсності у органічному переплетенні з вимислом, але мовби на реальному ґрунті життя. Особливо привабливим був ліризм, проникливість і любов автора до зображуваного, що неминуче справляло враження на читача, захоплюючи його уяву.
Туга за батьківщиною, за мальовничою Україною, змусила М. Гоголя наприкінці 1833 року клопотатися про місце професора історії в Київському університеті св. Володимира. Спонукала до цього ще й дружба з М. Максимовичем, професором-земляком, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком, майбутнім ректором Київського університету. «Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір’їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілком нових про сам край!» — переповнювався творчими планами письменник. «Туди! Туди! До Києва! Там, або навколо нього, звершалися діяння віковічності нашої... Багато можна буде зробити добра», — писав він про свої сподівання М. Максимовичу. У цей же час він працює над книгами «Арабески», «Миргород» (1835 р.). Розраду від нездійснених планів письменник шукав і знаходив у творчості. Тепер він остаточно пориває з педагогічною діяльністю. «...вже не дитячі думки, не обмежене коло моїх знань, а високі, сповнені істини й жахливої величі думки хвилювали мене».
З другої половини 30-х років подальший розквіт таланту М. Гоголя пов’язаний з його драматургією. Етапною навіть в історії театру стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836 р.) Невдовзі після прем’єри п’єси М. Гоголь виїжджає на досить тривалий час за кордон. Він відвідує Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію. У 1842 році з’являється друком знаменита поема-роман «Мертві душі». Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків себе в істині. Прямим підтвердженням тому було видання «Вибраних місць з листування з друзями» (1847 р.). У 1848 році письменник повертається на батьківщину, посилено працює над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалює рукопис. Тяжка хвороба обірвала життя неповторного майстра слова у 1852 році.
-
Контактні дані
- Адреса:
- Телефон:
- Email:
- веб-сайт:
Видавничі новинки
-
Лариса Мірошниченко. «Леся Українка. Життя і тексти»
Критика | Буквоїд
-
Віра Валлє. «Парадокси права інтелектуальної власності»
Книги | Буквоїд
-
Ольга Казимирович. «Поговори зі мною про любов»
Психологія/Філософія | Буквоїд
-
Олеся Гулько. «Посаг»
Проза | Буквоїд
-
Артур Конан Дойль. «Пригоди Шерлока Холмса. Том IV»
Класика | Буквоїд
-
Ольга Токарчук. «Веди свій плуг понад кістками мертвих»
Книги | Буквоїд
-
Артур Конан Дойль. «Пригоди Шерлока Холмса. Том ІІІ»
Класика | Буквоїд
-
Лаврентій Берія. «Сталін сльозам не вірить». Особистий щоденник 1937-1941
Мемуари/Біографії | Буквоїд
-
Артур Конан Дойль. «Пригоди Шерлока Холмса. Том ІІ»
Класика | Буквоїд
-
Артур Конан Дойль. «Пригоди Шерлока Холмса. Том І»
Класика | Буквоїд