- Які книги Ви читали останнім часом? Що сподобалось, що ні?

- «Анти-Ахматову» Тамари Катаєвой. Прочитав вперше, але вже в новому виданні, - на обкладинці вислови про цю книгу літераторів та критиків. Дуже давно не виникало цього відчуття: ВЕЛИКА КНИГА...

«Анти-Ахматова» велична не в літературному або науковому сенсі, — звичайно до неї можна висловити багато локальних претензій, — а в плані філософському і соціокультурному. Книга нарешті розвінчує міф про Ахматову, який весь спирається на віковічну російську потребу в створенні кумира і бездумному йому поклонінню. Представлений колосальний фактологічний матеріал... Про те, як Анна Андріївна все життя підчищала і переписувала свою біографію доводилося читати і раніше.

Поет вона, звичайно, по-своєму талановитий, але не зрівняний за масштабом з її великими сучасниками, що не прикладали, на відміну від неї, таких титанічних піар-зусиль для підвищення та закріплення власного статусу. І звичайно ж, лише на тому, спорожнілому в результаті еміграції і репресій культурному полі радянської Росії міг вирости цей, не побоюся сказати, циклопічний прижиттєвий монумент «Королеви Поезії». Тотальний ганебний блеф і фальсифікація довжиною в життя... Гортаючи цю приголомшливу книгу, я на кожній сторінці відчуваю нове дике полегшення. Хтось колись повинен був назвати речі своїми іменами. Не те щоб: «Король — голий!», — а що ніякого короля просто немає. 

Що стосується книг, які не сподобались з числа прочитаних, то таких у мене, на жаль або на щастя, не буває. Читач я вередливий. Тому для заощадження часу відкладаю нову книгу назавжди, якщо щось не подобається вже із самого початку. 

- Що плануєте прочитати? 

- Антологія «Одесса в русской поэзии» (Москва: «Арт Хаус Медиа», 2009). Я не потрапив на московську презентацію книги, але дуже радий, що вона пройшла в Культурному центрі України в Москві. Україна почала нарешті визнавати, що в її історії має місце російська література... І це не може не тішити. Мені, який понад десять років займається просуванням в Росії сучасної україномовної літератури, не менш важливим видається і паралельний процес — представлення читачеві російськомовної літератури України. Відкриваю зміст антології: Багріцький, Бунін, Галіна, Катаєв, Кірсанов, Олеша, Пастернак, Херсонський, Холін, Еппель... 

- Що б Ви рекомендували читачам прочитати? 

- Роман Карен Бліксен «Из Африки» («Out of Africa», в іншому перекладі — «Прощай, Африка»).

Одна з найважливіших книг ХХ століття, на мою думку. Скандинавська письменниця з драматичною долею, яка прожила частину життя в Африці і краще за кого б то не було з європейців осягнула дух Чорного континенту. Отримуючи Нобелівку, Гемінґвей сказав: «Замість мене тут повинна була б стояти Карен Бліксен»...

Фото: www.vavilon.ru