Re: цензії

Як єдиний, на жаль, автор цієї сторінки, котра хоч і є авторською, проте (вкотре нагадую!) абсолютно відкрита для бажаючих написати щось про українську жанрову літературу та українські переклади іноземних творів, в приватному спілкуванні з вдячними (рідше) та обуреними (частіше) читачами постійно наголошую: кожен мій текст не має нічого спільного з літературною критикою. Принаймні, з критикою в традиційному, академічному розумінні цього слова. Беручись оглядати чергову прочитану книгу, я висловлюю про прочитане свою думку і намагаюся її обґрунтувати та аргументувати.

Тому чи не вперше за останні роки, визначаючи жанр нового роману, написаного українським автором, я ані хвилини не коливався та абсолютно не мав бажання легенько постібатися (за що автори, котрі серйозно ставляться до власних творчих доробків, і лають мене в своїх приватних листах). Нарешті з жанром усе чітко та ясно, чого і вам усім бажаю.

Відомий тележурналіст Андрій Цаплієнко своїм дебютним романом «Екватор» пропонує у форматі «три в одному» відразу три теми, яких так бракує сучасному українському читачеві. Перше - дія роману відбувається в Західній Африці, зокрема – в Ліберії часів другої громадянської війни (1999-2003 рр.). Тому екзотики тут досить, що не часто український автор в доступній формі пропонує українському читачеві. Друге – маємо твір, у якому дотримана абсолютна чистота жанру. Тобто, якщо книжку розглядати з ринкової точки зору та підходити, як до товару, вона опиниться на одній полиці з саме гостросюжетними пригодницькими романами, а не з абстрактним «мистецтвом». Третє – це питомо чоловіча, без лапок, література. Тому сцени сексу, які так забавляють більш фахового, ніж я, критика Вікторію Поліненко, насправді такі, якими вони є в «чоловічій» літературі всіх часів, позбавленій поетичної складової. І заодно - зайвої еротизації старого, як світ, процесу злягання. Саме так, споживацькі, мужчини ставляться до сексу, і феміністкам доведеться з цим змиритися. Хоча роман Цаплієнка вже точно не для учасниць жіночих визвольних змагань…

Але насправді секс у цьому романі – не головна чоловіча цінність. Журналіст, котрий відомий своїми репортажами з «гарячих точок» нашої планети, написав історію про торговця зброєю. Навіть дав йому стрілецьке прізвище – Шут, що в перекладі з англійської означає «стріляти». Вогнепальна зброя належить до справжніх чоловічих іграшок, хоча в війну нею зовсім не граються. Зброєю взагалі гратися не слід.

Тож Андрій Цаплієнко навмисне заганяє свого Андрія Шута в таку ситуацію, де яскраво видно – рано чи пізно той, хто продає знаряддя вбивства, сам опиниться між двох, а то й між трьох вогнів. Причому в той момент буде не важливо, продав ти черговим повстанцям стратегічні ракети чи скинув їх у океан на спеціальних парашутах, аби втопити глибоко на дні. Головне – ти погодився це робити. А тут, коригуючи приказку кримінальників старого гарту, вхід у закон – долар, вихід – два. Не можна продавати, купувати чи міняти на діаманти зброю з виглядом, що це – лише бізнес, а ти – лише цинік. Настануть часи, коли навіть такого спритного торгівця знаряддями вбивства, як Шут, почнуть розмінювати на зброю, діаманти, жінок, або – з метою політичної чи економічної доцільності.

Звісно, як будь-який автор-дебютант, Цаплієнко хоче швидше виговоритися. Сказати в одній книзі все, що назбиралося за роки журналістської роботи. Часом він грішить відвертим дидактизмом, іноді починає повчати, розповідаючи, де чорне, а де – біле. Та, до його честі, одразу відчуває надмірний пафос, тому бореться з порожнім словом єдиною можливою в авантюрно-пригодницькому творі зброєю: переключається на іншу сюжетну лінію. Через те їх у «Екваторі», як на мій погляд, дещо забагато. Але якщо розглядати роман у перспективі як сценарій вертикального серіалу, де кожна серія – одна завершена історія з життя сучасного торгівця зброєю, то досвідчений читач цілком здатен впорядкувати для себе всі сюжети.

Оцінка *****

Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:

* Жодної надії;

** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;

*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;

**** Хочеться краще, але загалом поживно;

***** Так тримати!

Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.

Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.

Книжки з низької полиці. Введення в рубрику