Re: цензії
-
22.02.2010|Ігор КотикЕтос і ерос вірша
-
19.02.2010|Тетяна Дігай, ТернопільНа межі, або Пане Фройд, відпочивайте
-
17.02.2010|Лілія ШутякБудинки також мають таємниці
-
15.02.2010|Ігор МочкоданДесь між підвісною кладкою і сузір’ям Центуріона
-
13.02.2010|Ольга Хвостова, Кривий РігДалі від «Рай.Центру»
-
11.02.2010|Євген БаранБлудний лебідь української поезії...
-
09.02.2010|Тетяна Тебешевська-Качак, літературознавець, м. Івано-ФранківськІсторія, що стає літературою у стилі Оксани Забужко
-
08.02.2010|Євген Баран«Той, що вміє бути самотнім...»
-
25.01.2010|БуквоїдЛюбко Дереш: Раджу почитати «Махабхарату»
-
20.01.2010|БуквоїдГригорій Вагапов: «Як зав´язати з бухлом і курінням» читав із задоволенням, але не подіяло!
Видавничі новинки
-
Ольга Мальчина. «Чудеса повсякденного життя»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Кястутіс Каспаравічюс. «Зникла картина»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Світлана Прудник. «Стрибаюче місто. Міські казки»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Іван Андрусяк. «М’яке і пухнасте»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Марія-Тереза Заттоні, Джільберто Джілліні. «Як уберегти дитину від страждання»
Психологія/Філософія | Буквоїд
-
Павло Гірник. «Посвітається»
Поезія | Буквоїд
-
Льюїс Керрол. «Пригоди Аліси в дивокраї, що їх автор переповів для малят»
Дитяча книга | Буквоїд
-
«Україна і світ». Том третій
Книги | Буквоїд
-
Подорожні есеї Олександра Гавроша
Книги | Оксана Чужа
-
Дерева: науково-популярна проза
Дитяча книга | Буквоїд
Літературний дайджест
Погоня за Муракамі
-
Новий роман відомого японця «1Q84» дарма порівнюють із «1984» Джорджа Орвелла.
За обережною видавничою звичкою новий роман «1Q84» Харукі Муракамі порівнюють або з його попереднім успішним твором «Кафка на пляжі», або з майже однойменною антиутопією Джорджа Орвелла. І, слід зауважити, цілком даремно. Видана сім років тому, попередня книжка Муракамі стала бестселером лише через рік після отримання видавництвом авторського рукопису. Натомість стартовий наклад найновішого роману «1Q84» був розкуплений у Японії протягом дня, а за тиждень потому додруковано ще 960 тис. копій. Себто все це зазвичай свідчить на користь видавничого піару довкола нової книжки Муракамі, але щодо її літературних переваг над попередніми виданнями цього автора кшталту «Кафки на пляжі» говорити, мабуть, зарано.
Скажімо, цілком даремно новий роман Муракамі вважають прямою алюзією на «1984» Джорджа Орвелла. По–перше, «Великий Брат» із антиутопії американського класика, який символізував тоталітаризм, аж ніяк не перегукується із містичними «карликами» Муракамі, які, за сюжетом «1Q84», тчуть з утробних людських страхів «повітряну личинку» майбутньої суспільної «нірвани». Чи пак «комфортабельного заціпеніння» в дусі злободенних містерій гурту «Пінк Флойд», до якого закликають адепти новітніх релігійних культів.
По–друге, писався розглядуваний тут роман близько семи років, перекладають з японської будь–який твір не менше року, а читається «1Q84», як запевняють, зокрема, його російські видавці, на одному подихові. Вірити цьому не варто з багатьох причин. І не лише тому, що на момент виходу нового роману Муракамі, право на який першим отримало харківське «Фоліо», існував лише український переклад (виконаний мало не за півроку), а російського з англійським ще не було. При цьому на стилістичні незграбності з лексичними неточностями на кшталт «Аомаме приготувала гарячої кави й силоміць налила в живіт кілька чашок», «скінчивши їду Тенґо попрощався з Фукаері» і «Комацу взяв у рот сигарету й запалив її сірниками кав’ярні» зважати не будемо, бо наразі важить комерційна першість (перекладу), а не перекладацька вправність.
Так само не слід забувати, що перед нами твір, що походить із традиційної японської культури, чий автор, нехай навіть «зіпсутий» ерзац–продуктами європейського ринку ідей на кшталт джазу (у романах «Погоня за вівцею» і «Танцюй, танцюй, танцюй») чи рок–н–ролу (у «Кафці на пляжі») все одно сповідує більш–менш медитативний стиль оповіді, недарма отримавши свого часу престижну премію Акутагави. Навіть спільному за прізвищем, але відмінному за стилем письменнику–радикалу Рю Муракамі, який спеціалізується на сучасному японському треш–чтиві, не завжди вдається збочити з «національного» шляху уповільнено–традиційної манери викладу. Тому не дивно, що безперечно стильне чтиво Харукі Муракамі не набуло у нас такої модної ваги, як писання його жанрових попередників за часу популяризації в СРСР творів Кендзабуро Ое чи Кобо Абе.
З уваги на всі попередні порівняння, варто зазначити, що так само, як і в «Кафці на пляжі», структура роману «1Q84» складається з двох окремих історій, які, звичайно ж, наприкінці оповіді переплітаються. Ну а протягом тривалого романного часу ці не вельми напружені історії розвиваються у двох паралельних реальностях. Так, в одній з історій роману Муракамі люди, живучи в Токіо 1984 року, не дивуються містичній буденщині, що триває на їхніх очах у таємних релігійних осередках, а персонажі другої, існуючи у тому самому Токіо, але «незрозуміло якого» (1Q84) року, мирно гріються під одразу двома Місяцями в нічному небі своїх «паралельних» фантазій. Зрозуміло, що колись обидві версії однієї фабули, звичайно ж, зійдуться, а їхні «реальні» герої на кшталт учителя математики і літературного аматора Тенґо співпадуть із «потойбічними» персонажами типу інструкторки фітнес–клубу і заодно кілерші Аомаме.
Тож сюжет нового твору Муракамі не надто оригінальний. Поза всяким сумнівом, основна тема «1Q84» вкрай актуальна для сучасного японського суспільства, в якому поява «нових релігій» на зразок сумнозвісної «Аум Сінрікьо», досі залишається на порядку денному, але модних сюжетних інновацій, крім «роздвоєння» романної дії, у цьому творі ми навряд чи знайдемо. Проте нова книжка Муракамі страшніша за його «Кафку на пляжі» і динамічніша за «Хроніку заводного птаха». Як не крути, а кримінальна драма, нехай навіть упакована в обгортку психологічного роману. Справді у цьому повільному, навіть як на детектив, і часом нуднуватому чтиві чимало відвертого сексу, вбивств і зовсім уже брудної політики. А не впадає усе це в око аж так рішуче саме тому, що майстерно сервіровано за згаданим вище рецептом традиційно–медитативного чтива. Скажімо, якщо виходить на секс–лови героїня твору, то будьте певні, що вам докладно викладуть теорію загнуздання клієнтів із підпилих офіс–менеджерів. А коли вже за переробку чужого конкурсного твору береться герой–аматор, то вставних новел із цитуванням «Хейке–моноґатарі» і «Острова Сахалін» А.Чехова та детальних інструкцій з написання постмодерністського «тексту в тексті» нам не уникнути. Причому такого, що Джордж Орвелл відпочиває.
Ігор Бондар-Терещенко
Додаткові матеріали
- Роман Муракамі став у Японії бестселером року
- Тираж нової книжки Муракамі за 40 днів досяг 2 млн. екземплярів
- Харукі Муракамі: світові загрожує релігійне сектантство і фундаменталізм
- Харукі Муракамі отримав ізраїльську нагороду
- Довгоочікувана книга Харукі Муракамі була розпродана до того, як потрапила на полиці книгарень
- Харукі Муракамі. «Хроніка Заводного Птаха»
- Харукі Муракамі. «1Q84»
- «1Q84»: Муракамі б’є на сполох
Коментарі
Останні події
-
23.02.2010|10:27Адвокат Олександр Данилюк презентує дебютну збірку віршів
-
23.02.2010|10:23Завтра поети-двотисячники виступлять під «Сяйвом»
-
23.02.2010|09:04Примірник першого коміксу про Супермена проданий за мільйон доларів
-
23.02.2010|08:04ТОП-7 книжок від BookLand
-
22.02.2010|16:54«Сяйво» у облозі. День четвертий. Мітинг. ФОТО
-
22.02.2010|16:34Розпочався Всеукраїнський родинний конкурс великодньої атрибутики та писанок
-
22.02.2010|13:55В Чернівцях вечір справжньої чоловічої поезії від слемера Владислава Шубєнкова
-
22.02.2010|13:02Загальнонаціональний флеш-моб «Новообраний Президенте, почуйте кожного!»
-
22.02.2010|11:50Літературно-музичний експеримент в НаУКМА
-
22.02.2010|11:09«Чоловіки Юлії Тимошенко»: сьомий тиждень серед хітів empik