Re: цензії
-
23.12.2008|Федір ГаничУкраїнський хорор: жахи і не тільки...
-
22.12.2008|Тетяна ДігайШляхами тріумфів Крушельницької
-
19.12.2008|БуквоїдНумо чути голоси!
-
18.12.2008|Юліана ПаранькоІсторійка про мандри по-бідняцькому
-
17.12.2008|Галина ШупеняНе fast-література
-
16.12.2008|Дмитро ШульгаТі, що у стінах живуть
-
16.12.2008|БуквоїдІрен Роздобудько: Хочу прочитати «Сарабанда банда Сари» Лариси Денисенко
-
15.12.2008|Тетяна ДігайПіщаний дім для ляльок
-
14.12.2008|Тетяна ТрофименкоНове покоління обирає нове
-
13.12.2008|Олена ВітичІз біографії народу
Видавничі новинки
- Критика
-
Олександр Івашина. «Загальна теорія літератури»
Буквоїд
-
Тетяна Дігай. «Метроном»
Буквоїд
-
ІБТ і Неоліт
Буквоїд
- Юридична література
-
Самі собі адвокати
Буквоїд
- Книги
-
Брати Капранови. «Нові розділи до Кобзаря 2000» (збірка новел)
Буквоїд
-
Ксеня Харченко. «Історія»
Буквоїд
-
Свої і чужий
Буквоїд
- Аудіокниги
-
АудіоПєлєвін
Буквоїд
- Психологія/Філософія
-
Потойбіччя психоаналізу
Буквоїд
-
Петер Вінтерхофф-Шпрук. «Медіапсихологія. Основні принципи»
Буквоїд
-
Карстен Бредемайєр. «Чорна риторика: Влада і магія слова»
Буквоїд
- Проза
-
Беньямін Лєберт. «Крейзі»
Буквоїд
-
Захар Прилєпін. «Пацанські оповідання»
Буквоїд
-
Галина Логінова. «Піщана ріка»
Буквоїд
- Поезія
-
Біла книга кохання. Антологія української еротичної поезії
Буквоїд
- Мемуари/Біографії
-
Опра Уїнфрі. Біографія
Буквоїд
-
Рік за два Євгена Гришковця
Буквоїд
-
Росія за версією Портникова
Буквоїд
- Класика
-
Українська класика у коміксах
Буквоїд
- Історія/Культура
-
«Україна: хронологія розвитку». Від Батиєвої навали до Люблінської унії - ТОМ ІІІ
Буквоїд
-
Темна місія НАСА
Буквоїд
-
Ігор Качуровський. «150 вікон у світ»
Буквоїд
- Військова література
-
Україна-НАТО: оборонно-промислова перспектива
Буквоїд
-
Defense Express представило нові видання на міжнародному авіакосмічному салоні «АВIАСВIТ-XXI»
Буквоїд
- Довідники/Путівники
-
«2 береги Збруча»
Буквоїд
-
55 дерев’яних храмів Закарпаття
Буквоїд
-
Автомобільна прогулянка Україною
Буквоїд
- Ділова книга
-
Джордж Сорос. Робота над помилками
Буквоїд
- Дитяча книга
-
Проць Тереза. «П’ять дарів»
Буквоїд
-
Міхаель Енде. «Нескінченна історія»
Буквоїд
-
Бодо Шефер. «Пес на ім´я Мані, або Абетка грошей»
Буквоїд
- Детектив/Трілер
-
Костянтин Матвієнко. «Час настав»
Буквоїд
-
Смертельный трафік
Буквоїд
-
Нуар від Кокотюхи
Буквоїд
- Белетристика
-
Галина Вдовиченко. «Пів’яблука»
Буквоїд
- Фантастика
-
Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов. «Алюмен»
Буквоїд
-
Василий Головачев. «Все о джиннах»
Буквоїд
-
Марина та Сергій Дяченки. «Долина Совісті»
Буквоїд
- Медіа
-
Герд Штромайєр. «Політика і мас-медіа»
Буквоїд
Re:цензії
Піщаний дім для ляльок
-
Маріанна Кіяновська живе і працює у Львові. Вона є авторкою шести збірок поезій, перекладач, есеїст, літературний критик і літературознавець. Книга, про яку йдеться, – перша прозова спроба. У збірнику шість новел.
Читати прозу письменниці нелегко, непросто. Око, що призвичаїлося бігати рядками в пошуках сюжетних вузликів, зчіпок-розчіпок, думаю, нічого в її текстах не знайде, але не тому, що там нема, що шукати. Текст має поверхню і дно, тобто вертикаль. Темпоритм розвитку подій максимально сповільнений і притишений. Читання потребує спокійної уваги та співтворчості, і уважний читач обов´язково відчує й напругу пристрасті, й глибину та важливість «дрібничок», що складають інтимне життя кожної жінки.
На перший погляд, проблематика новел не зачіпає нічого зверх гострого. Як правило, це – жіночі історії, що містять у собі щось потаємне, незвідане, і воно вабить нас, як остання незаймана ілюзія, що ще не зникла, це – опис найтонших рухів закоханої жіночої душі.
Новела «Все як треба» – вічна таїна жіночого щастя й зневіри в країні любовних таємниць і марних, даремних жалкувань; повітряно-легка розкіш прогулянки потаємною стежкою жіночої душі (про що говорить поетична назва книжки) й загостреної чуттєвості; проблема часу, що згаяний даремно й безнадійно втрачений – внутрішнє життя суб´єктивного «я»: «…о, Максе, ти знову акторствуєш; ти дуже подобаєшся жінкам, і ми це чудово знаємо. Але ми із тобою звикли, що у нас все чудово, – і в нас взагалі, і в нас як у нас; ми призвичаїлися до атмосфери невловимої, ненав´язливої безтурботності, у нас щось на кшталт свята, розтягнутого на щодень, – добра їжа, добре взуття, нам з тобою ніщо не муляє, і ніщо не дошкуляє, а все, чого нам не хочеться, стається не з нами».
Дочитавши новелу до кінця, ми довідалися, що насправді «все як треба» – просто «декорація», тобто несправжнє, фальшиве життя. Гарний сподіваний висновок авторки: «Але мало мати щастя, з ним ще треба навчитися жити», чого героїня новели не зуміла.
Новела «Гра у живе і мертве» – про те, що закохані живуть по своїх законах. Інколи помиляються, знаючи наперед, що за помилки треба платити. Але протистояти любові ніхто не може, а коли намагається, то прирікає себе на тяжкі душевні муки. Спроба героїні примиритися зі собою принесла смерть: «Я заплющила очі – просто заплющила. Все, без чого я не змогла би жити, я мала в цю мить перед собою, всередині себе; я нарешті збагнула себе; мені більше не хотілося втікати. Здається, я таки заплатила Перевізникові. Здається, вмерла».
Характерною для стилю письменниці, на мою думку, є новела «Прометей». Про що розповідає ця новела, що налічує двадцять шість сторінок? Сидить собі чоловік «під деревом у тіні – звичний для всіх у своєму інвалідному візку» – невиліковно хвора нерухома людина. Мурашки повзають по його тілу:
«Думки про мурашок можуть бути думками про що завгодно… одна з мурашок повзе по моїй руці, і це раптом нагадує мені про радість; і я розумію, що все, про що я думаю, щільною, майже непроникною верствою приховує мої істинні думки – про радість». Радість нерухомої людини – рух повз нього усього, що рухається в його «тут-і-тепер»: тінь від дерева, метелик, що сів на коліно.
«Люди проходять повз мене, повертаючись з міста, з роботи, тінь крони поволі сунеться вбік, зовсім скоро її не стане… я міг би придумати для них обличчя… я міг би придумувати їх безнастанно».
Видавець Оллендорф (1912 р.) відмовився друкувати роман Марселя Пруста, мотивуючи це приблизно таким чином: «Можливо, я дурний як пень, але не можу зрозуміти того пана, який на тридцяти сторінках розповідає, як перед засинанням перевертається-перекидається з боку на бік». Письмо нашої авторки за манерою нагадує прустівське. Підкреслюю, що вживаю це порівняння в позитивному сенсі. На мою думку, це – помітна спроба втілення стилю «потоку свідомості» на українському мовному грунті.
«Це – ніби гра… Звичайно, я не сплю. Я встаю з ліжка – гола, бо все спаковане…. Білий колір – насправді не білий, не кремовий, не пастельний, я не вмію його назвати… не виключено, що за межами сну я сплю, я це розумію. І саме тому є так, що я майже не сплю. Не виключено, що сон – це мій єдиний спосіб не спати».
У тексті новели «Маг і принц» я знайшла рядки, що, на мій погляд, точно визначають тематику першої прозової книги Маріанни Кіяновської: «Маврині ляльки… знали, що насправді є не те, що власне, відбувається, і не те, що уже відбулося, а те, що так ніколи і не настало, не сталося і не збулося» – вустами ляльок промовила істина!
Маріанна Кіяновська. Стежка вздовж ріки. Новели. К.: Факт, 2008. - 240 с.
Цей матеріал надійшов на конкурс читацьких рецензій, який проходить в рамках «Книги року»
Української служби Бі-Бі-Сі . Портал «Буквоїд» є інформаційним партнером цього проекту.
УМОВИ КОНКУРСУ
Коментарі
Останні події
-
31.12.2008|09:55З Новим роком та Різдвом Христовим!
-
31.12.2008|09:33Тері Пратчетт став рицарем Британської імперії
-
30.12.2008|18:05«А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» запустила сайт
-
30.12.2008|17:27«Сто хвилин української поезії» у Тернопільському замку
-
30.12.2008|08:45Увага! Продовжується конкурс літературних критиків
-
29.12.2008|21:29Андрухович назвав Тимошенко «лицеміркою»
-
29.12.2008|16:06Berkley Books відмовилося друкувати Германа Розенблата
-
29.12.2008|15:00«Різдвяне диво» від порталу «Захід-Схід»
-
29.12.2008|07:27У США помер автор «Людини із Ламанчі»
-
28.12.2008|09:31Біографія Джона Ленона миттєво стала бестселером