
Re: цензії
-
13.12.2010|Ігор МочкоданПримхи зворотної сторони
-
09.12.2010|Альбін Цирик, ЧернівціКентаври із Процюковими обличчями…
-
03.12.2010|БуквоїдВано Крюґер: З прози читаю лише метрів, а не міліметрів
-
29.11.2010|Євген БаранІгри в літературу як ігри в мізантропів
-
27.11.2010|БуквоїдВасиль Карп’юк: Мені дуже сподобався «Бетмен Сагайдачний» Олександра Кабанова
-
24.11.2010|БуквоїдАндрій Любка: «Рекомендую почитати «Інший світ» поляка Герлінґа-Ґрудзінського»
-
22.11.2010|БуквоїдПавло Коробчук: «Останні роки читаю менше, але влучніше»
-
19.11.2010|Марія ШуньСвіжак т.зв. рецензії від Ігора Бондара-Терещенка на Антологію Авторського Зарубіжжя Василя Ґабора
-
17.11.2010|БуквоїдТарас Малкович: Книги невідомих мені авторів обираю за назвою
-
16.11.2010|Ніна ГерасименкоЄретичка Марина Гримич
Видавничі новинки
-
Тарас Прохасько. «БотакЄ»
Проза | Буквоїд
-
«Архів Розстріляного Відродження»
Історія/Культура | Буквоїд
-
Михайло Григорів. «Зелена квітка тиші»
Поезія | Буквоїд
-
Іван Андрусяк. «Кабан дикий – хвіст великий…»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Раїса Лиша. «Зірнула зірниця»
Поезія | Буквоїд
-
Андрій Бачинський. «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Сергій Грабар. «Метаморфози»
Книги | Буквоїд
-
Тетяна Дугельна. «І створив жінку...»
Психологія/Філософія | Буквоїд
-
Марія Ряполова. «Бурецвіт»
Фантастика | Буквоїд
-
Назар Крук «Мисливці»
Детектив/Трілер | Буквоїд
Re:цензії
«Ліри високої сонячний лан»
-
Володимир Погорецький. Шураві: Поезії. – Тернопіль: Астон, 2010. – 80 с.
Володимир Погорецький з авторів, які кожною новою поетичною збіркою стверджують індивідуальне творче зростання. Бо ніхто би не впізнав у дебютній поетичній книжечці 1994 року сьогоднішнього поета, за винятком наскрізних ліричних «нут», з яких ще можна було говорити, і то з великими застереженнями, про творчий потенціял цього автора. Наскрізний ліризм і сьогодні залишається головною творчою рисою Погорецького-поета. І ця наскрізна лагідність, пастельність кольорів, легкість поетичного настрою є визначальними у творчому обличчі автора. Це при тому, що суспільні настрої, соціяльний викривальний контекст, але без тієї журналістської прямолінійности, теж присутні у його віршах. Володимир Погорецький вдало поєднав у своєму поетичному досвіді дві «нути»: ліричну і соціяльну, при цьому залишаючись в рамцях естетичного:
Ліри високої сонячний лан,
Космос поезії в зливі світанків.
Пісня блукає і б’ється до ран,
Виткана з ніжних серпанків.
Вітер густий задрімав у житах,
Пам’ять воскресла ще зрана.
Йду по життю, мов замислений птах, -
Ятріє задавнена рана.
Що ж до мотивів, то вони окреслені у передмові Ігоря Павлюка («Слово про друга»): Бог, кохання, природа, війна. Я б додав сюди ще вірші соціяльно-суспільної напруги.
Одним з наскрізних мотивів лірики Володимира Погорецького є мотив афганської війни. Нічого дивного: сам автор відбув в Афганістані в 1985-1987 роках, як кажуть, «від дзвінка до дзвінка», мав поранення, контузію. Афганістан для Погорецького – його кара і мука, він і досі відлунює в житті поета. Навіть назва збірки «Шураві» – так називали афганці радянських солдатів - підкреслює авторську «залежність» від тієї непотрібної війни. В одному з віршів, присвячених ще одному колишньому «афганцю» Василеві Слапчуку Погорецький так згадує ті події:
В пелюстя трун закуталась війна,
Кидає небо блискавиці в очі
І зазирає смерть у пащу ночі...
Цю чашу смутку випили до дна
З тобою ми, Василю, куцим літом...
А в двох інших віршах афганської тематики звучить авторське визнання: «Афган пече – сволота...»; «Та Афган не міліє в мені»...
У віршах соціяльно-суспільної тематики автор не подає конкретних подій, він витворює загальний настрій тривоги, болю, внутрішнього (не розчарування, ні!) переживання за долю своєї Вітчизни:
Тризубець беззубий в кокарді
Плететься, як лох в ар’єргарді,
Віншуючи день домовин.
І гени зів’яли на мливо, -
На серці не сумно, а сиво, -
Що там зацвітає полин.
(«Вже сон проступає на вікнах»)
Найорганічніший Володимир Погорецький у ліричних віршах (інтимній ліриці, пейзажних замальовках): у них багато світла, сонця, ніжності, тепла. Саме з цих віршів стає зрозумілим, що громадянська твердість і чіткість, яка є у поета, своїм корінням сягає афганського воєнного котла («Афганський синдром», так називалася автобіографічна повість Володимира Погорецького). Поет свідомий того, що слово є відповідальністю і зброєю, і він готовий служити поезії як її вірний і відданий солдат.Поетична мова Володимира Погорецького на перший погляд проста, без засилля метафор, інтелектуально-філологічної гри. Але це видимість простоти: за кожним словом, кожним образом, кожною картиною чи настроєм лежить індивідуальний досвід, заагажований в регіональний ландшафт (рідне село поета Полівці, Чортків), який вписаний в загальноукраїнський («квітне сивий Борисфен») і є важливою складовою космічного універсального буття («У всьому є початок і кінець... // Спинився світ перед порогом бунту»). І завжди, у цій видимій простоті несподівано зринає образ, метафора, яка перетворює невибагливу візуальну картину в універсальний ключ розуміння і сприйняття/прийняття світу.
Поетична збірка Володимира Погорецького «Шураві» засвідчує індивідуальний авторський прорив до слова, яке здобувається творчої зрілости і чіткости. А це означає, що Володимир Погорецький стає в ряд поетів, які заслуговують, аби до їхнього слова прислухалися. І не просто прислухалися, а слухали їх і чули.
Коментарі
- 23 липня 2010, 16:28|Юлія:
- Прекрасна рецензія на чудову книжку!;)
Останні події
-
13.12.2010|10:27Соціальна акція «Даруй радість – даруй життя!»
-
13.12.2010|10:02Вечорниці на Андрія у «Музеї Івана Гончара»
-
11.12.2010|21:12Клуб дитячих письменників у клубі «Грані здоров’я»
-
11.12.2010|20:17Невідомий Кокотюха. Архівні фото. Ч.1
-
11.12.2010|09:05«ботакЄ» у книгарні «Є»
-
10.12.2010|22:06Бі-Бі-Сі визначило найкращу книжку року. ФОТОРЕПОРТАЖ
-
10.12.2010|17:16Лю Сяобо випустить книгу віршів у США
-
10.12.2010|15:46Тарас Прохасько презентував львівській публіці «БотакЄ»
-
10.12.2010|15:26«Ворошиловград» Жадана – книга року Бі-Бі-Сі
-
10.12.2010|14:52Розпочинає свою роботу клуб LeoПолтвіс