Re: цензії

- Нещодавно прочитала «Дрозофілу над томом Канта» Анатолія Дністрового. Там симпатичний в’ялий герой. Якого люблять всі дівчата, а йому все байдуже. Читаю і уявляю на місці героя прекрасного Дністрового, як він пиячить зі студентами. Загалом всі книжки читаю немов автобіографічні.

Читала «Калейдоскоп» Олега Романенка. З героями новел постійно відбуваються різні прикрі речі: то поб’ють, то плюнуть, а герої не ображаються і йдуть далі до світлої мети.

На подарунок придбала і тайкома прочитала «Тихі дні в Перемішках» Ерленда Лу. Російською мовою, бо палітурка від російського видавництва сподобалася мені більше за український варіант. Повість ніяка. А, дивлюся, в інтернеті її назвали романом. Роману я взагалі не помітила.

Останнім часом активно займаюся рукоділлям, то коли в’яжу шарфи - слухаю аудіокниги, останньою була «Осінь патріарха» Маркеса. Він мені завжди подобається.

- Як обираєте книжки для читання?

- У книгарнях беру те, що зацікавило анонсами в інтернеті, ну і хочу бодай трохи охопити класику. Але зазвичай починаю читати першу-ліпшу побачену на столі книжку, потім відкладаю і забуваю про неї, не дочитавши. І тільки почуття обов’язку чи довгі поїздки в маршрутках змушують мене добивати книгу до кінця.

Оскільки мій натхненний чоловік захоплюється кіносправою, то і я часом читаю його книжки, наприклад, «Парадигма кіно» Юрія Іллєнка. Автор стверджує, що це зібрання лекцій в режисерській майстерні, на які не ходили його студенти. Недивно, я б теж на такі лекції не ходила. От як подарую чоловікові «Кіно між пеклом і раєм» Олександра Мітти – то теж читатиму.

А ще прислухаюся до порад друзів і знайомих. Наприклад, Ілля Стронґовський в жж всіляко вихваляв книжки Марека Краєвського від видавництва «Урбіно». Ну, почала я читати «Еринії», палітурка і папір приємні, але ж всередині така гидота. Переламані кістки, туберкульозні повії, детектива постійно нудить, і мене разом з ним. Краєвського більше не читатиму.

- Яку літературу можете порадити іншим?
- Те, які з книжок на моїй полиці можуть бути цікавими для інших, я бачу по гостях, коли вони позичають ці книги і не поспішають повертати. Нині я найбільше сумую за романом «Фаза Урану» Кирила Чистякова (вид-во «Факт»). Чомусь не помітила розголосу після виходу цієї книжки, а в мене вона викликала незбагненну симпатію.

Коментарі

25 грудня 2010, 23:33|Кодло альтернативних видавців (обізнаних):: Щодо тиражів пана Дністрового, то можна буде посперечатися:
лише роман "Пацики" з двома тіньовими додруками було видано накладом біля 8 тисяч.
О одну з останніх його книг - і це есей! - "Письмо з околиці", перший тираж 2 тисячі було надруковано в травні, а другий - так само 2 тисячі - у вересні.
А роман "Дрозофіл" розмели за два місяці.
Тому його армія читачів, якщо зважати ще й на книгу у "Фоліо", яка була скрізь, ще 2006 го, коли вийшли Пацики, вже становили близько 10 тисяч, якщо не більше.
Інша річ, що він дуже лінивий в плані своєї розкрутки.
24 грудня 2010, 13:25|аі:: я, як і Ви, звернув на цю публікацію через жж Стронговського. я достатньо заможна людина, щоб мені у когось за щось вимагати гроші. І витрачаю свої гроші на видання книжок насамперед, які купують і читають. І твердо знаю, що Краєвський гарний письменник, бо читав у своєму житті багато і різними мовами. До речі, "Еринії" у Польші від травня купили майже 100 тис. чоловік і там вийшла навіть настольна гра за цією книжкою. А смаки справді різні. Це нормально.
А книжку Вашу купив справді 2000 року у Феодосії, ну не памятає де: мабуть на лотку.
23 грудня 2010, 21:36|Яна:: Шановному аі:

Слухайте, Краєвський вам за відстеження його прізвища в неті платить окремо? Якщо ні, вимагайте!

Ви мені так і не відповіли свого часу, як вам вдалося у Феодосії купити мою смолоскипівську книжку. А цікаво!
23 грудня 2010, 19:46|аі:: Прізвище Дністрового ніхто не викривлював спеціально, то описка. Він хороший письменник справді. Сумно інше, Зясувалося, що багато наших читачів, вихованих на місцевій літературі, не сприймає літературу світову. Подивіться, як світові зірки типу Сафона у нас не попадають в ТОП-20 у Книгарні Є. А Дашвар - так. Може справа в читачах?
23 грудня 2010, 17:38|бгч:: Цікаво: в одному коментарі прізвище Дністрового аж двічі викривили, до того ж по-різному:)
23 грудня 2010, 15:16|Лара:: А мені теж Краєвського сюжети ніякі. а особливо головний персонаж - він сам по собі гидоття, що викликає відштовхуючі рефлекси. На літзустрічі із Краєвським була приємно вражена гострим розумом і веселою вдачею письменника, сподівалася на хорошого персонажа і книжку :)
23 грудня 2010, 14:51|аі:: звичайно, Дністровський набагато кращий письменник за Краєвського... Тільки ніхто про це у світі не здогадується. Бо Краєвського читає світ (перекладено на 18 мов), а Дністовий і в Україні немає 5 тис. читачів. А дівчинці порада навчиться до літератури ставитися як до літератури, а не як до інформації в газеті. Тоді й може зрозуміє, що таке літературна майстерність і навчиться отримувати задоволення від якісного письма.