
Re: цензії
-
25.02.2011|БуквоїдДмитро Чекалкін: «При виборі книги орієнтуюся на улюблених авторів»
-
24.02.2011|Катерина ІсаєнкоЩе одна спроба спасіння світу
-
23.02.2011|Ганна Яновська, ХарківТой, хто стоїть у дверях
-
23.02.2011|БуквоїдСвітлана Пиркало: «Записки українського самашедшого» - не прозовий дебют, а дебют полеміста чи соціального коментатора
-
22.02.2011|Ігор МочкоданНеобхідність подорожі
-
21.02.2011|БуквоїдЮрій Андрухович: Раджу обов’язково прочитати «Ґоттланд» Маріуша Щиґела
-
20.02.2011|Богдан Пастух, ЛьвівТраєкторія вгору від Ліни Костенко
-
17.02.2011|Євген БаранЗаїжджена пісня Оксани Пухонської
-
15.02.2011|Яр ЛевчукПостнеогедонізм (найгірший учень Епікура) або Підліткова поезія
-
12.02.2011|Сандра МостФеномен «Записок українського самашедшего» Ліни Костенко: національна психотерапія
Видавничі новинки
-
Шахрайські пригоди від Макса Кідрука
Книги | Буквоїд
-
Постколоніальний синдром. Спостереження
Книги | Буквоїд
-
Віта Сусак. «Українські мистці Парижа. 1900—1939»
Історія/Культура | Буквоїд
-
«Українська Гельсінська спілка»
Історія/Культура | Буквоїд
-
Кохання з першого погляду
Книги | Буквоїд
-
Микита Михалков. Публічна сповідь
Мемуари/Біографії | Буквоїд
-
Мерилін Монро без макіяжу
Мемуари/Біографії | Буквоїд
-
Ксенія Собчак класифікувала лохів
Книги | Буквоїд
-
Lady Gaga: вражаюча правда про життя
Мемуари/Біографії | Буквоїд
-
Cвітлана Йовенко. «Любов і смерть»
Поезія | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Зайти скарб, вбити Юлю і залишитись живим
-
Ян Валетов. Остаться в живых. – К.:, Альтерпресс, 2007. – 444 с.
Жанр: вижити після сексу
Книги бізнесмена і письменника з Дніпропетровська Яна Валетова належать до літератури, яку на українських теренах загнали на маргінеси. Причина – в мові. Наш земляк пише трилери і фантастику більш звичною для нього російською, видається не лише вдома, а й у Росії, та досить нормально себе почуває в плані реалізованості. Але така, в тому числі – фінансова успішність діяльності письменника, який є громадянином України, сприймається в самій Україні як ворожа діяльність.
Правда, Ян Валетов дістає набагато менше критичних стріл: для цього в авангарді всіх російськомовних українських письменників давно перебуває Андрій Курков. Причина такого ігнору очевидна: письменник Валетов не ставить перед собою завдання інтегруватися в так звану «серйозну» літературу, чесно написавши і видавши 7 трилерів, авантюрно-пригодницьких та фантастично-футуристичних. Тоді як визнаний у Європі письменник Курков людьми, які називають себе українськими критиками, не сприймається саме через заявки на зразок «розумної» української книжки.
Так що комфорт письменника Яна Валетова очевидний: питомі українці не дражнять його тексти «не-літературою», бо просто… не читають. Навіть українська версія роману «Прицільна дальність», видана кілька років тому видавництвом «Факт», загубилася в нетрях їхньої серії «Exceptis excipiendis». Загубилася, бо «Факт» принципово не видає жанрової літератури, через те політичний трилер Валетова виглядав у «розумній» серії артефактом. Між іншим, даремно: адже цим романом письменник поповнив іншу неофіційну книжкову серію – цикл творів про Юлію Тимошенко. Зокрема, про чергову спробу вбити Юлю.
Роман «Прицільна дальність» увійшов до збірки під загальною назвою «Залишитися в живих» («Остаться в живых») і, скажу прямо, в порівнянні з однойменним трилером програє. Політика взагалі програє в порівнянні будь із чим. Скажу більше: «Залишитися в живих» так і проситься на екран, проте бюджету, здатного втілити цю історію в кіно, українські кіновиробники не скоро дочекаються.
Сюжет простий: троє авантюристів, двоє чоловіків і одна жінка, шукають у бухті неподалік Новоросійська затонулі скарби. Спеціальна морська термінологія, змішана з термінологію аквалангістів-дайверів, створює в читача безперечний ефект присутності і правдивості всього, що відбувається. Звісно ж, не обходиться в цій історії без конкурентів з числа місцевих служителів закону, які теж хочуть отримати коли не весь скарб, то, принаймні, відкусити найбільший шмат. Та ще й погода починає псуватися: шторм вносить свої корективи в плани авантюристів.
Але все ж таки найбільшої шкоди їм приніс секс. І ця тема, як на мене – єдина слабка ланка тексту. Звісно, сюжетом сексуальні страждання героїв цілком виправдані. Цинічна і надзвичайно слабка на передок Олена, мов та сорока-білобока, тому дала, тому дала, тому дала, а тому – не дала, через що плани чоловіків у результаті накрилися штормовим валом. Проте саме такий агресивний секс, саме така пильна увага до нього – риса, яка вирізняє літераторів, котрих у нас прийнято називати регіональними. Тобто, не мешканцями Києва чи на крайній випадок – Харкова.
Уже в четвертому (!) абзаці від початку історії ми читаємо: «Губатый… подняв голову, уткнулся взглядом прямо в Ленкину промежность», і далі цій привабливій, поза сумнівів, частині жіночого тіла присвячено ще кілька абзаців. Ні, я особисто не проти сексуальних сцен, особливо – в трилерах, тим більше – таких захоплюючих, як «Залишитися в живих». Але мимоволі складається враження, що далі в історії піде не про пошук скарбів, небезпечні пригоди, зраду і небезпечні критичні ситуації, а про ту саму «Ленкину промежность». Між іншим, анотація представляє Яна Валетові як аналог російського автора Олександра Бушкова. Так ось: їхній Бушков, попри всю популярність, теж є російським регіональним автором, бо живе далеко від Москви та Петербурга. І у романах Бушкова теж кидається в очі непомірна жереб`яча хтивість і героїв, і героїнь, і другорядних персонажів.
Єдине, що якось компенсує «абзаци про ЦЕ» - заявлений Яном Валетовим популярний жанр. Котрий вважається несерйозним і не вартим уваги українських критиків. Бо коли «про ЦЕ» пишуть Ірена Карпа, Олесь Ульяненко, Світлана Поваляєва, Степан Процюк чи Анатолій Дністровий або навіть Юрій Андрухович, описи людського статевого життя чи жіночих та чоловічих геніталій залежно від особистої симпатії так званого критика зараховуються або на «плюс» автору, або – в «мінус».
Оцінка ***** (-)
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Сімнадцять миттєвостей податківця
- Метеоризм як різновид детективу
- Україншька авантура
- Позичена формула
- Податківець – не мент
- Озброєний і небезпечний стоматолог
- Смішні таємниці
- Страшно соціально
- Смертельні ігрища покійників
- Мозок у цейтноті
- Політичні імпотенти тернопільського розливу
- Вбити за «Молодість»
- Привид бродить по музею
- Слюсар любить білі колготки
- Статеві збочення українського політикуму
- Італійська народна казка
Коментарі
Останні події
-
25.02.2011|14:59Львівські пейзажі покажуть у Києві
-
25.02.2011|13:59«Просто Неба» у «Місті навиворіт»
-
25.02.2011|12:44Весняний книжковий ярмарок збере 50 українських зірок музики, кіно й телебачення
-
25.02.2011|08:45Умберто Еко: Берлусконі схожий на Гітлера
-
25.02.2011|08:11Виставка Олександра Дубовика в Художньому музеї
-
25.02.2011|07:34Володимир Яворівський закриває Спілку письменників
-
24.02.2011|22:37Невідомий Ульяненко. Архівні фото
-
24.02.2011|21:45Листування Оксани Забужко і Юрія Шевельова стало надбанням громадськості
-
24.02.2011|19:05«Українська дитяча класика» викликала дискусію про адаптацію
-
24.02.2011|18:48В Черкасах відкриється мультимедійна виставка Івана Гончара
И ЗНАЧЕНИЕ ПРОМЕЖНОСТИ ТАКИ СИЛЬНО ПРЕУВЕЛИЧЕНО. Я ГОТОВ ПОСПОРИТЬ, ЧТО СЕКС В КНИГЕ ОПРАВДАН В КАЖДОМ ЭПИЗОДЕ. ЭТО СРЕДСТВО МАНИПУЛЯЦИИ, А НЕ ПРИЗНАК "СЛАБОСТИ НА ПЕРЕДОК" ГЛАВНОЙ ГЕРОИНИ. ВООБЩЕ - КНИГА НАПИСАНА О МАНИПУЛЯЦИИ. НО ЭТО ТЕМА ДЛЯ ДРУГОГО РАЗГОВОРА.
ПРИ ВСЕМ УВАЖЕНИИ, АНДРЕЙ НАПУТАЛ С МОТИВАЦИЯМИ И ОСНОВНЫМИ ИДЕЯМИ, НО КАК ПРОЧЕЛ, ТАК ПРОЧЕЛ...
У МЕНЯ ЭТО НЕ ЕДИНСТВЕННЫЙ ДЕТЕКТИВ. ЕСТЬ ЕЩЕ "ЛЕВЫЙ БЕРЕГ СТИКСА", ЕГО ТОЖЕ ИЗДАВАЛ "АЛЬТЕРПРЕСС".